До 70-річчя Олевської республіки та УПА «Поліська Січ» Житомирська «Свобода» встановила біг-борди із зображенням генерала Тараса Бульби-Боровця
Як повідомили Інтернет-виданню
Рупор Житомира в Прес-службі Житомирської обласної організації ВО «Свобода», 21 серпня 1941 року в м. Олевськ на Житомирщині в Україні створено Олевську республіку, військовим формуванням якої була Українська Повстанська Армія «Поліська Січ». Командував УПА «Поліська Січ» генерал Тарас Бульба-Боровця.
У зв’язку з цієї видатною датою Житомирська обласна організація ВО «Свобода» розмістила на території області біг-борди із зображенням генерала Тараса Бульби-Боровця.
Довідка: Олевська республіка включала територію Олевського району, частини суміжних з ним Овруцького, Лугинського, Ємільчинського районів Житомирщини та частину північно-східного регіону Рівненщини. Крім того, загони Поліської Січі поширювали свій вплив на територію прикордонного білоруського Полісся, де співпрацювали з загонами Білоруської Самооборони.
Основоположником Олевської республіки став Отаман Поліської Січі Тарас Бульба-Боровець. Військовим формуванням республіки стала УПА «Поліська Січ», з місцевих жителів була утворена українська міліція Поліської Січі, яка була, відповідно до розташування, районовою та сільською. Обидва ці підрозділи, як власне і республіка, фактично підпорядковувались Отаманові.
В кінці серпня 1941 року вояки Поліської Січі, українська міліція та старости сільських управ, на міському стадіоні (де зараз дитячий садочок № 19) урочисто прийняли присягу. Обов’язковим атрибутом був жовто-блакитний прапор. До прийняття присяги священик М. Симонович відслужив молебень. У проповіді він закликав український народ вести боротьбу за самостійну Україну та жити в мирі, допомагаючи один одному й визвольній армії Поліській Січі. Після молебну, стоячи на колінах та перехрестившись, усі хором повторювали текст присяги, який зачитував Т. Бульба-Боровець. На церемонії присяги виступили Бульба-Боровець та Голова радонової управи Б. Симонович. Отаман відзначив, що «при радах наші кращі люди загинули ні за що, а тепер ми будемо знати, за що воюють наші воїни і за що вони будуть гинути». Симонович зауважив, що радянської влади в Україні більше не буде, як не буде й німців. Він сказав: «Ми з вами повинні вести боротьбу за самостійну українську державу та допомогти нашій визвольній Українській народній революційній армії, частина якої сьогодні складає присягу».
В Олевську, під час страшної кровопролитної війни, запанував мир та порядок. УПА «Поліська Січ» майже півроку не пускала загарбників на величезну територію в трикутнику Слуцьк – Гомель – Житомир із понад мільйонним цивільним населенням. Він став воістину "бермудським" для зайд-окупантів, в яку б уніформу вони не були зодягнуті. Колгоспи були розпущені – був проведений розподіл землі, майна та худоби на індивідуальні господарства. На сотнях кілометрів була відновлена інфраструктура телефонного зв’язку. Відроджувалися підприємства, зокрема фарфоровий завод, меблева фабрика, підприємство гончарного посуду, було заплановано пуск електростанції, лагодились мости, дороги, запрацювали українські школи, церкви. Як зазначає Т. Бульба-Боровець: «Все це виробництво організовує сам робітник на тимчасовому положенні про трудову власність, в якому проектується оформити того робітника в майбутньому, як дійсного власника-акціонера заводу чи фабрики».
Олевська республіка стала початком відродження держави Українська Народня Республіка, задля відновлення якої та за вказівками Уряду якої завжди діяв Отаман Тарас Бульба-Боровець.
