Житомирщину відвідав заступник Голови Народного Руху України

23.11 11:17    

За повідомленням прес-служби НРУ, 19 листопада 2011 року в с. Базар Житомирської області українські патріоти вшанували пам'ять загиблих вояків армії УНР.

Заступник Голови Народного Руху України, Голова Молодого Народного Руху Іван Крулько закликав пам’ятати та шанувати героїв, котрі віддали життя за Україну.

Як відомо, У жовтні 1921 року Симон Петлюра з метою повалення окупаційної влади на Україні та підготовки обставин для повороту до рідного краю законного уряду УНР і її армії вирішвв підняти та скерувати загальне повстання українського народу.

Проте, на жаль, Другий Зимовий похід, що мав за мету скоординувати повстанські дії і призвести до повалення радянського режиму на Україні, за складних і несприятливих обставин та під тиском цілої низки причин закінчився трагічно і не приніс очікуваних результатів. Підняти загальноукраїнське збройне повстання не вдалося: «Чрезвычайная Пятерка постановляет…лиц, перечисленных в придложенном к сему списке, в числе 359 человек, как злостных, активных бандитов – РАССТРЕЛЯТЬ…» (Дмитро Герчанівський “Вигнати окупанта”, Мюнхен 1963 р., видання Крайової управи Братства кол. Вояків І-ї Української Дивізії УНА в Німеччині).

Словами відомого українського громадського діяча, члена Української Гельсінської Групи, колишнього політв’язня Василя Васильовича Овсієнка: «21 листопада 1921 року 359 полонених, у тому числі й поранених, котовці вивели за село, зачитали постанову “п’ятірки” про розстріл їх як “ворогів народу”.

Запропонували перейти на бік червоних, але вістовий Степан Щербак за всіх відповів, що України вони не зрадять. Розповідають, що померли, співаючи гімн “Ще не вмерла Україна”... Що українські вояки чинитимуть саме так, Котовський не сумнівався, тому заздалегідь примусив селян викопати дві довжелезні ями…».

"Все це свідчить про незламність духу, про силу, міць, яких так не вистачає нашому поколінню… - відзначив Іван Крулько. - Нажаль, сьогодні ми живемо зовсім не у тій Україні, за яку боролися вояки УНР."

В. Стус писав: «Як добре те, що смерті не боюсь я…», і ці загиблі теж не боялися смерті, вони дивились їй у вічі. Їх було 359…і всі вони полягли в бою за українську землю, кров’ю виборюючи для нас незалежність, прокладаючи стежку в щасливе майбутнє у вільній Україні… «Героїзм і самопожертва в ім’я виборювання української державності, їх патріотизм і любов до України залишається взірцем виконання обв’язку перед народом і державою» (Роман Круцик «Народна війна 1917-1932»).

Нагадаємо, що спільними зусиллями житомирських організацій УРП, СНУМу та Народного Руху України у 1991 році було встановлено на могилі загиблих хрест і таблицю з іменами 359 героїв, а у 2000 році Об’єднання українських вояків і Української Автокефальної Православної Церкви Великобританії сприяли і профінансували встановленню пам’ятника роботи скульптура Олександра Бориса.