Яка ситуація з зонами радіоактивного забруднення територій Житомирщини?

04.09 14:40    

Аварія на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року спричинила на значній території України небезпечну для здоров'я людей та навколишнього середовища радіаційну обстановку. З метою усунення негативних наслідків даної техногенної катастрофи ці землі зазнали поділу на відповідні зони з певним режимом їх охорони та використання, умовами проживання та роботи у них.

З того часу пройшло уже чи лише 27 років... І, відповідно до Протоколу засідання Національної комісії з радіаційного захисту населення України (далі - НКРЗУ) від 29.04.2013 №04, на підставі висновків експертної групи (дев'ятьох представників вітчизняних наукових закладів та центральних органів виконавчої влади) для більшість населених пунктів Житомирщини, які найвідчутніше зазнали безжального впливу радіації, пропонується зміна статусу зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Причому 555 із 700 сіл, селищ, міста Малин та Овруч можуть взагалі його втратити.
За результатами дозиметричної паспортизації та тенденцій змін радіологічної ситуації до зони безумовного (обов'язкового) відселення (другої зони) НКРЗУ не віднесла жодного населеного пункту нашої області. До зони гарантованого добровільного відселення (третьої зони) запропоновано 49 сіл та селищ (в т.ч. смт Народичі), а до зони посиленого радіоактивного контролю (четвертої зони) - 96 населених пунктів (серед них і м.Коростень).

Чим можуть відгукнутися такі зміни для жителів північних територій Житомирщини?

Пропозиції НКРЗУ, як засвідчують громадські слухання та розгляд даного питання органами місцевого самоврядування, очікувано не отримують схвалення жителів тих територіальних громад, щодо поселень яких підготовлений експертний висновок. І навіть спровокували акції громадського протесту. Такі дії наших земляків не лише можна зрозуміти, а й необхідно підтримати.

І мова навіть не стільки про їх прагнення не допустити згортання таких соціальних програм, як відмова держави від безкоштовного санаторного оздоровлення та харчування дітей у школах і дитячих садочках, на чому наголошують ЗМІ. Людьми керує недовіра до результатів згаданого дослідження, мотивів такого кроку. Багато наших громадян не забули, як дорослих та дітей виводили на травневі паради у рік вибуху четвертого енергоблоку ЧАЕС, приховуючи правду про пагубність таких дій.

Більше того, навіть в обговорюваному документі зазначено, що експертною групою при підготовці висновків не бралися до уваги дані про щільність забруднення ґрунту ізотопами плутонію (зберігаються у ньому сотні, якщо не тисячі років) та стронцію, оскільки вони офіційно не опубліковувалися. Фахівці обмежилися показниками про щільність забруднення ґрунту ізотопами цезію (період напіврозпаду яких, як і ізотопів стронцію, складає близько 30 років).
Поза увагою експертів залишилося і проведення планових контрзаходів та їх вплив на радіоактивне забруднення продуктів харчування і доза опромінення населення (через відсутність такої інформації). Хочеться також отримати відповідь на питання про стан здоров'я людей, адже результати багатьох досліджень вказують на схильність жителів забруднених територій до підвищеного ризику різних захворювань.

Без відповідних розрахунків важко щось твердити і про економічні наслідки пропонованих змін. Я не впевнений у тому, що нормативне виведення північних територій області з зон радіоактивного забруднення автоматично спричинить приплив до них інвестицій, позитивно відіб'ється на їх господарствах. Свого часу цьому не допомогли навіть так звані "зони вільного економічного розвитку" з їх пільгами на фіскальні платежі. Скажу відвертіше: у мене особисто складається враження, що за гаслами "підвищення якості надання послуг населенню", "стимулювання економічного розвитку регіонів" тощо абсолютна більшість поточних державних реформ переслідує одну-єдину мету - зменшити бюджетне фінансування на гарантовані Основним Законом України права та соціальні гарантії нашим громадянам. Погодьтеся, що за такого розвитку подій алогічно звучать твердження центрального та місцевого державного керівництва про стабільні економічні зрушення, якщо нам дедалі важче фінансувати державні соціальні проекти.

Як представник фракції Всеукраїнської Чорнобильської Народної Партії "За добробут та соціальний захист народу" (далі - ВЧНП) в Житомирській обласній раді, я критично налаштований до таких ініціатив. Тим більше, що, якщо я вірно поінформований, борг держави перед нашими постраждалими від аварії на Чорнобильській АЕС земляками уже складає понад 2млрд. грн. Скидається на те, що вибудувавши перешкоди цим людям при оформленні пільгових пенсій, держава намагається уникнути інших компенсаційних виплат своїм громадянам за наслідками Чорнобильської катастрофи.

Тільки на підставі вже висловленого, мені не віриться, що пропозиції Національної комісії з радіаційного захисту населення України мають шанс бути підтриманими депутатами обласної ради. Зрештою, я та мої колеги по фракції робитимуть для цього усе від нас залежне.

До слова, небайдужість до даного питання та власну підтримку своїм землякам на рівні Верховної Ради України нам засвідчив ліквідатор аварії на ЧАЕС, у недалекому минулому керівник фракції ВЧНП в обласній раді Віктор Развадовський. Вказана проблема народним депутатом України уже найближчим часом буде порушена перед керівництвом країни.

Василь СТАХ, депутат
Житомирської обласної ради