Перший мер Житомира прокоментував відкриття у місті «Українського дому»

22.04 14:14    

Вчора в Житомирі в одній із найкращих історичних будівель міста відкрився «Український дім» - Дім української культури. Боротьба за його створення, яку багато років тому розпочали хлопці із УГС (Українська Гельсінська Спілка), до якої долучилися й інші патріоти міста та яку два роки тому підтримав Сергій Сухомлин, нинішній Міський голова, майже завершилась. «Майже» тому що сьогодні є головне – здобуте у жорсткій боротьбі рішення міської Ради (лише з одним голосом переваги - проти були Опоблок і Батьківщина), якісно відремонтований чудовий будинок, що належить міській громаді, і добру волю Міського голови, що «в цьому Домі має бути сміх дітей і мудрі розмови дорослих».

Та над концепцією Українського дому (УД) в Житомирі ще потрібно багато працювати, бо те, що маємо – це початок. Виступаючи на відкритті Українського дому в Житомирі, куди мав честь бути запрошеним, як перший демократично обраний Міський голова, говорив про це, і як здалось, отримав розуміння.
На мою думку, головна лінія експозиції мала б насамперед,висвітлити вклад Житомира і житомирян в боротьбу за українську незалежність. І тут можна було б висвітлити такі головні періоди та події в житті міста:

1. Доба Житомирського міського самоврядування за Магдебурзьким правом – 400 років (1432-1831), яке мало колосальне значення у формуванні вільного духу міста, свободи, гідності його громадян, які потім так і не змогла до кінця знищити російсько-радянська окупація.
2. Національно - визвольна війна 1648-1657рр під проводом Богдана Хмельницького. Велика битва у 1651 року на західній околиці міста - військо Івана Богуна вщент розбило 17 тисячну армію польського князя Четвертинського (і сьогодні народна назва місцевості – Богунія).
3. Гайдамаки - повстання під проводом Максима Залізняка й Івана Гонти у 1768 році, відомого в історії під назвою Коліївщина. Не маючи достатніх сил для придушення повстання польський уряд звернувся до російського царя з проханням ввести війська в Правобережну Україну. Житомир героїчно захищався і росіяни не змогли його взяти з першого разу. Почалась облога, а згодом — другий штурм, згорів Замок, багато будинків, загинуло багато людей як мирних жителів, так і захисників міста - і гайдамак і житомирян. Росіяни взяли в полон близько трьох тисяч повстанців, передали полякам, які стратили їх під селом Кодня (10 км від Житомира). Сьогодні там їх могили і пам’ятник.
4. Житомир – столиця Української Народної Республіки (1918р.) та столиця гривни (тут у 1918р. було прийнято закон про національну грошову одиницю - гривну).
5. Поліська Січ – Українська Повстанська Армія, Бульба Боровець. Лідери ОУН - Олег Ольжич (житомирянин), Омелян Сенек, Микола Сціборський (останні двоє поховані в Житомирі), інших.
6. Дисиденти, шістдесятники. В Житомирі в оселі людини величезної сили духу, прикутого до ліжка, але незламного ворлею письменника Євгена Концевича в 60-х, 70-х, 80—х роках збирався цвіт української нації: В’ячеслав Чорновіл, Євген Сверстюк, брати Горині, Іван, Леоніда і Надійка Світличні, Алла Горська, Іван Дзюба, Валерій Шевчук, Любомир Пиріг, десятки інших видатних людей. Їх підписи вишиті на унікальному рушнику, який зберігається сьогодні у вдови Євгена Концевича і який мав би зайняти гідне місце в експозиції Українського дому.
7. «Житомирська весна» - події кінця 80-х – початку 90-х у місті, яке повстало проти комуністичного режиму і перемогло. Ланцюг української єдності (січень 1990р.).
8. Український прапор над Житомиром. Місто було першим в Наддніпрянській Україні і четвертим у всій Україні (після Львова, Івано-Франківська та Тернополя), яке ще в час російсько-радянської окупації в червні 1990 року більш, ніж за рік до Незалежності, підняло над своєю ратушею синьо-жовтий український прапор і всупереч комуністичному тиску дозволило її використання в місті. Рішенням Міської ради сьогодні 13 червня є міським святом.
9. Драматичні події 19-24 серпня 1991 року, які завершились відновленням Незалежності України. Житомирська міська рада була єдиною серед міських рад України, яка в самий драматичний момент, на другий день антидержавного заколоту так званого ГКЧП, провела сесію, де визнала заколот антидержавним і попередила всіх посадових осіб міста, що виконання його рішень вестиме до кримінальної відповідальності.
10. Боротьба за створення окремої української бригади аеромобільних військ із дислокацією в місті Житомирі, вирішальна роль у цьому видатного українця, правозахисника Героя України Степана Хмари. Сучасна історія 95-ї Житомирської бригади аеромобільних військ, бойова звитяга воїнів у війні на Донбасі в 2014-2016рр.
11. Участь житомирян в Майдані-2004 і Майдані-2014. Житомирський майдан, як опора і найперша підмога Київському. Житомиряни в Небесній сотні і не тільки.
12. Житомиряни в російсько-українській війні 2014-2016рр. на Донбасі.
13. Становлення та розвиток чесного українського бізнесу в Житомирі в 1990-2016рр.
14. Відродження та становлення Української церкви в Житомирі. Давня та сучасна історія Свято-Михайлівського кафедрального собору та його громади.
15. Історія та сучасність міських академічних гуртів «Орея», «Сонечко», «Льонок», «Радослав», інших.
І окремо – про житомирські постаті, ось тільки деякі із них: Євген Концевич (письменник, людина – легенда), Яків Зайко (Герой Небесної сотні, громадський діяч), Олександр Вітрик (відомий скульптор, автор монументу «Бабій Яр» в Києві), Сергій Бабич, який за «антирадянську діяльність та український націоналізм» відсидів в радянських тюрмах і таборах понад 27 років і повернувся в Житомир лише в 1990 році, письменники Анатолій Шевчук та Валерій Шевчук, громадський діяч Василь Овсієнко, академік-математик Ніна Вірченко і багато інших...
Наші предки заснували Житомир в 884 році на прикордонній межі двох древніх світів: Осілого та Кочового, межі Полісся і Лісостепу. Місто постало на крутих, неприступних кам’янистих схилах Замкової гори «обличчям» до лісостепу та з надійним прикриттям лісом від степових орд, за 130 км від Києва.
І хоча місту «лише» 1132 роки, його заснування вкриває непроглядна темрява віків свідченням чого є найдревніші, від 40 до 10 тисяч років, стоянки первісних людей в міських урочищах Зарічани, Соколова гора, Пряжів, Лиса гора, Станишівка, Мальованка, Смолянка...
Дуже цікава древня та сучасна історія міста, його вільний дух, самобутня культура, непересічні житомирські постаті, чарівність, а нерідко й унікальність соціальних, природних, національних, релігійних та культурних умов, заслуговують на глибоке вивчення, увагу громадськості та відображення в експозиції Українського дому в Житомирі.

Віталій Мельничук