Як стало відомо Інтернет-порталу
Рупор Житомира, задля відродження техніки шиття чорної борщівської сорочки, відтворення автентичності українського костюму, звичаїв та обрядів Надзбручанського краю започатковано фестиваль «В Борщівському краї цвітуть вишиванки». Про це повідомляє прес-служба УНП.
Особливістю фестивалю є проведення в його межах фестивалю борщу «Борщ’їв». Минулого року це свято відвідали більше 25 тисяч українців.
В межах фольклорно-мистецького свята проходитиме Фестиваль «Борщ’їв-2009», де кожне село регіону представлятиме на смак відвідувачів близько 50 видів власного борщу. Усі відвідувачі зможуть проголосувати за найкращий борщ. Також ця національна страва готуватиметься упродовж свята у 2-х 100-літрових казанах на багатті. Під час фестивалю борщ варитимуть артисти України Лілія САНДУЛЕСА, Григорій ДРАПАК, гурт «Гайдамаки», «Тінь сонця», Роман СОЛИЛО, «Ганя ПОЛУПАНЦЕВА» та інші.
Відбудуться також виставки декоративно-вжиткового мистецтва «Село моє у вишиванках розквітає і лине пісня понад краєм», де будуть представлені роботи вишивальниць району. Працюватиме містечко майстрів. Мистецька програма «Вишиванки цвітуть у Борщеві» відбудуться за участі театру українського костюма, фольклорно-мистецьких колективів, окремих солістів. Буде також проведено ІІІ етнографічну науково-практичну конференцію «Борщівська вишита сорочка в контексті українського національного костюму».
Довідково. Візитівкою Борщівщини стала сорочка, вишита чорними нитками. Як розповідає давня легенда, домінуючий чорний колір шиття пов’язаний з конкретними подіями трагічної історії України. У XV-XVII століттях Борщівський край був постійним об’єктом нападів турків і татар. Після одного з таких нападів у кількох наддністрянських селах загинули всі чоловіки. Тоді дівчата і жінки, оплакуючи свої гіркі долі, поклялися протягом кількох поколінь носити траур за загиблими коханими і вінчатися у сорочках, вишитих чорними нитками…
Давня бабусина й прабабусина «борщівська бавляна сорочка» цінується і в Україні, і за кордоном. Вона шита «по рукавах», її найголовнішими ознаками є біле домоткане, - здебільшого конопляне - полотно, а також вишивка грубою вовняною ниткою – «чорною бавною». Саме ті жінки, які вишивали такі сорочки у 20-30 роках минулого століття, були останнім поколінням пов’язаним благородною обіцянкою. Мистецтвознавці стверджують, що на сьогодні залишились два найбільш популярні види вишивки: полтавська та борщівська, як феноменальне явище, в якому закарбовані фрагменти трипільської культури.
