Як повідомили Інтернет-порталу
Рупор Житомира в прес-службі Партії регіонів, народний депутат, заступник голови Партії регіонів Олена Лукаш відповіла на запитання кореспондента Радіо Свобода. Наводимо деякі фрагменти зазначеного інтерв‘ю.
– Пані Олено, скажіть, що для вас змінилося з 2004 року, у світосприйнятті в першу чергу? Може, якісь уявлення помінялися, якісь позиції?
– Ні, я свідомо зробила свій вибір 2004 року, і свій вибір я не змінювала. І зараз, у переддень президентської кампанії, я ціль бачу, в собі впевнена, до бою готова.
– До бою? Таке враження, що знову бій буде?
– А ви думаєте, ці вибори пройдуть спокійно?
– Я не дарма запитував, що для вас помінялося. Тому що Україна живе трошки в інших умовах, насправді.
– Безумовно.
– І тут уже є конкуренція, досить широка конкуренція. Ви - постійний учасник телевізійних ефірів, де є постійний діалог поміж владою та опозицією, поміж політичними опонентами, політичними конкурентами. А в 2004-му цього практично не було. Тому я і запитую, що для Вас помінялося? Бій може бути зовсім інший. Умови змінилися.
– Свобода, в тому числі свобода слова, для мене не ціль, а інструмент. І для мене це дуже важливо. Коли люди не підготовлені до ефіру, не володіють інформацією, маніпулюють і зловживають фактами – це не свобода слова.
– Це ви про кого зараз говорите?
– Я думаю, що слухачі мене зараз розуміють. Я думаю, що колективна безвідповідальність – це не демократія. І маніпулювання фактами і нашими емоціями – це не журналістика. Тому для мене важливим є що – свобода, в тому числі свобода слова, – це інструмент.
– Я з вами згоден у тому, що цим треба вміти користуватися. І тому я запитую, що ви маєте на увазі? Погану роботу журналістів?
– Знаєте, якщо новини деяких наших каналів нагадують кладовищенські хроніки і починається з того, що «у попа був собака, і він його вкусив», там десь хтось підірвав, тут хтось вбив, украв, таке враження, що в країні не відбувається нічого доброго в принципі.
– А що ви пропонуєте – заборонити каналу вести мовлення?
– Ні, звичайно. Я просто знаю, що мене розуміють і радіослухачі, і телеглядачі, і їм би хотілось більш світлих новин. А у нас або чергові надії, які дає влада, або хроніки вбивств, самогубств і спроб убивств. А хотілося б бачити більше аналітики. От особисто мені дуже цікаво знати, хто як відреагував на яку ситуацію з політиків. Але хотілося б бачити, в тому числі від журналіста, більше прогнозу, аналізу, синтезу.
– Зараз відбуваються словесні баталії політиків стосовно того, що треба виходити з кризи. Але в який спосіб можна вийти з кризи? Якщо ви маєте якісь конкретні пропозиції, які можна озвучити, і конкретні важелі впливу для реалізації цих пропозицій, то назвіть їх.
– Єдиним важелем для реалізації таких цілей може бути керівництво виконавчою владою. Саме влада сьогодні відповідає за створення Антикризової програми, внесення змін в бюджет і їхню реалізацію. Ми як опозиція можемо пропонувати альтернативні проекти і бачення виходу з кризи.
Я хочу вам передати перелік 29 законопроектів з їхніми назвами і номерами, щоб ви зрозуміли, що ми досить детально працюємо над створенням своєї Антикризової програми. Всі вони зареєстровані, починаючи з жовтня, і з них тільки два розглянуті і проголосовані в Парламенті. Це окрім рішень опозиційного уряду, які ми готуємо у вигляді своїх пропозицій та рекомендацій щоденно. На жаль, влада на них не реагує. І, на жаль, навіть наступного тижня очікувати нам якихось змін не доводиться.
У мене є розпорядок засідань Верховної Ради України на 14–17 квітня. І єдине, що нам пропонується, – це почути проект постанови про програму діяльності Кабінету Міністрів. І на цьому крапка. Уряд вважає, що основними питаннями, які ми маємо розглянути наступного тижня, є питання Національної ради з питань телебачення і радіомовлення або питання об’єднання «Масандра» – це дуже важливо, звичайно, для виноробства. Але я думаю, що краще б ми про Антикризову програму поговорили. Якщо Антикризова програма полягає в тому, щоб підвищити акцизи на тютюн і вироби з нього, на горілку, спирти і пиво, то, вибачте, ми з нею не згодні. Ми пропонуємо свою зустрічну Антикризову програму. І ми змушені будемо реагувати на порядок денний, запропонований нам владою.
– Але коли Партія регіонів організовувала акції протесту, ви вимагали від уряду подати Антикризову програму до 14 квітня. Янукович сказав: «Даємо час, щоб уряд Тимошенко створив Антикризову програму».
– Дійсно, ми вимагали Антикризову програму, а не 80 сторінок паперу, який витерпить все і не почервоніє.
– А у вас є урядова програма?
– Звичайно. Я б хотіла її коротко прокоментувати. Це програма «Український прорив». Уряд навіть полінувався внести нову Антикризову програму, він вніс зміни в назву і в кілька розділів. Я вам можу показати картку законопроекту, де написано, що це програма «Український прорив», і що вона внесена на заміну. Тобто це - не новий законопроект.
Я хочу вам прочитати тільки кілька розділів із висновків спеціальних управлінь Верховної Ради України стосовно цієї програми. Ці висновки зроблені фахівцями, держслужбовцями, які не залежать від політиків, і працюють у Верховній Раді, де більшість і коаліція явно не у Партії регіонів.
До негативних рис цієї програми можна віднести надто загальний характер багатьох висловлювань, відсутність кількісних параметрів очікуваних результатів, що унеможливлює контроль за виконанням програми, відсутність оцінок ризику. Крім того, програма не містить конкретних, цілісних та системних заходів щодо економічного розвитку на найближчу перспективу, хоча саме від того, як будуть розвиватися певні напрямки, залежить тривалість оздоровлення національної економіки та вихід її з кризи. Тут цих зауважень цілий том. І, чесно кажучи, читаєш – і просто соромно.
– Я читав «Український прорив». Це – реферат.
– Це не реферат. Це калька з коаліційної угоди. Так от, тепер вона називається «Антикризова програма».
– Там дійсно немає ніякої конкретики, там є самі гасла.
– Вже з’явився, наприклад, важливий антикризовий захід – «забезпечення малозабезпечених сімей іграшками». Мабуть, це дуже важливо, але до чого тут Антикризова програма? Це розділ п’ятий. Далі – «розроблення проекту загальнодержавної національної культурної програми дослідження Голодомору 1932–1933 років в Україні та увічнення пам’яті його жертв». Це найголовніше, що треба зробити в Антикризовій програмі? Далі - «забезпечення подальшої євроатлантичної інтеграції», тобто якомога скорішого вступу України до НАТО.
І оце вся програма, яку вони навіть полінувались внести під новим номером, а замість цього внесли якийсь законопроект «на заміну». Оце нам пропонується в порядку денному проголосувати. І оце називається Антикризовою програмою нашої держави, яка, за словами прем’єра, дасть надію людям на те, що щось покращиться.
В принципі, навіть за великим рахунком не можна звинуватити владу в діях, тому що вона залишається бездіяльною. Вона як пожежник бігає від багаття до багаття, від пожежі до пожежі і її гасить. От і все. Знаєте, який найгірший шлях серед наших політичних сил? Найгірший шлях – це шлях, який не обраний, якого немає, це бездіяльність.
– Єдине, в чому була антикризова діяльність уряду, – це намагання знайти зовнішні кошти для запозичення, причому будь-де. Це Міжнародний валютний фонд, Японія, Росія, Європейський Союз.
– Це метод Шарикова – відняти і поділити. Я дійсно вважаю, що треба шукати нову роботу нашим урядовцям. І ми дійсно вважаємо, що головний антикризовий захід – це не стояти на колінах і просити грошей в інших держав, а змінити уряд
– Я бачив програму, яка є на сайті Партії регіонів. Так само, як «Український прорив», вона, на мій погляд, також не містить конкретних кроків. А законопроекти дійсно виглядають як антикризові певні заходи...
- Якщо ви уявляєте собі Антикризову програму як певний добре складений в оповідному стилі документ, то це не зовсім так. Для того, щоб вона наповнилася конкретним змістом, вона має стати законопроектами – з цифрами, з датами, з визначенням відповідальності. І тоді це буде конкретика, а не розділи, які ми бачимо в програмі уряду, що називаються «Стабільність», «Розвиток» і «Щастя в світі». Так воно не здійсниться, це загальне щастя.
Тому я вам дала конкретні законопроекти. Ви ж просили конкретики. А що стосується коротко нашої Антикризової програми, то я скажу, що головне – ми вважаємо, що треба вирішити проблему зайнятості на основі стабілізації і оживлення реального сектора економіки. Для цього необхідно запустити виробництво, надати йому дешеві фінансові ресурси через механізм здешевлення кредитів і прямої державної підтримки галузей. Доступні кредитні ресурси для реального сектору – це один із ключових моментів антикризової політики, який у нас є.
І от оживлення реального сектора економіки, як пояснюють наші найкращі спеціалісти з економіки, і дасть необхідні результати для подолання кризи. Сьогодні наша економіка знищується. У нас - уряд імпортерів, який спочатку дозволяє ввезти 350 тисяч тон цукрової тростини, потім зупиняється понад сотні українських цукрових заводів, потім з‘являються кілька тисяч безробітних на цих заводах, а потім Партія регіонів звинувачуються в тому, що вона примножує безробіття.
Держава повністю самоусунулась від вирішення проблем у реальному секторі економіки. Всі бачили телерепортажі про нещасних людей з Херсона, які вже почали захоплювати свій власний завод. Чому держава не розробляє програму підтримки виробника сільськогосподарської техніки, таку, яку зробив у свій час уряд Януковича? Припинились ці програми, повезли в Україну дешевий імпорт, люди пішли на вулицю. Таким чином, у нас уже три мільйони безробітних – це щодо конкретики. І це процес, який іде в повній динаміці. І невідомо, що буде далі.
– Якщо ви говорите про дешеві фінансові ресурси, то де їх брати – дешеві фінансові ресурси?
– Для цього потрібно, щоб запрацювала українська економіка.
– Але в світі ніхто нікому нічого не позичає, окрім МВФ...
– Якщо ви маєте на увазі кредит МВФ, то я скажу, проблема з отриманням цього кредиту пов’язана з нестабільністю влади.
- От уявімо, що Янукович став прем’єром завтра і починає виконувати Антикризову програму. І стикається з проблемою залучення дешевих фінансових ресурсів. Де він їх візьме?
– У Віктора Януковича достатньо прекрасних консультантів-економістів, які розробили і вже мають економічну програму виходу з кризи. Вони знайдуть і ресурси, і способи, і методи. Тому що я вам можу сказати, що бажання – це тисячі можливостей. Але головний антикризовий захід – це усунення уряду.
Сьогодні діючій владі легше відкрити двері для дешевого валового імпорту. Сьогодні нас намагаються запевнити, що цукрова тростина з країн дуже далекого зарубіжжя набагато краще, ніж цукор, який виготовляють українські заводи. Нас намагаються запевнити, що пальмове масло набагато краще українського молока. Це уряд імпортерів – ось і все.
– Пані Олено, як ви ставитесь до дострокових виборів? Як ви ставитесь до проекту, запропонованого Президентом? І як ви ставитесь до закону про вибори до Верховної Ради з відкритими списками?
– Я ставлюсь до ідеї дострокових виборів дуже добре. Це одна з вимог нашої партії, тому що цей жах без кінця, який зараз відбувається, треба припиняти. Тому ви знаєте, що одна з наших вимог – це відставка уряду, дострокові вибори Президента і переформатування Парламенту.
Доки не відбудеться повне перезавантаження влади, нічого не зміниться. Що стосується процедури зміни влади – безумовно, ми за так звані відкриті списки, за це проголосували більше як рік тому на партійному з’їзді, і це є в нашій програмі.
Відкриті списки - це делегування партіями своїх представників в конкретні регіони. Таким чином, виборці вже голосують не за партію і блок, наприклад, за Партію регіонів, а за представника Партії регіонів з конкретними ім’ям, прізвищем, з конкретними обіцянками, історією стосунків з ними, з їх виборчим округом. І цей депутат назавжди за округом буде закріплений і буде відповідати перед виборцями особисто. А представляти інтереси він буде не тільки виборців, а вже і Партії регіонів.
На сьогоднішній день у Верховній Раді зареєстровано більше семи законопроектів, які стосуються відкритих списків. Спільного, загального розуміння і спільного законопроекту не існує, але, тим не менше, існує тенденція і бажання це зробити. Що стосується самого порядку денного, то сьогодні його формуємо не ми. Свій законопроект ми запропонували з цього приводу і своє бачення висловили.
– У вас є віце-спікер в Парламенті. Що значить, ви не формуєте порядок денний?
– Порядок денний формується на засіданні Погоджувальної ради, де у нас немає більшості. Приймається простою більшістю і встановлюється, потім регулюється спікером. Так от, порядок денний формує влада, порядок денний формує Литвин і його коаліція, ми – тільки учасники процесу з запропонованого нам порядку денного. Ми намагаємось запропонувати. Але виходить далеко не завжди, тому що ми у меншості, і, на жаль, Комуністична партія України нас зараз практично ніколи не підтримує. І ви знаєте, звідки беруться голоси в коаліції – вона паразитує на голосах Компартії.
– Пані Олено, що ви думаєте про проект двопалатного парламенту, запропонований Президентом?
- Що стосується двопалатного парламенту, то це питання можна сумістити з тим питанням про зміни до Конституції, які запропонував Президент. Це його ініціатива. Хоча з 90-х років він ніколи це раніше не підтримував. Але, вочевидь, останні дні перебування на владному олімпі стали якимсь мотивом, щоб змінити свою позицію.
Сьогодні український Парламент у баченні Президента України – це дві палати, перша – представники регіонів, регіональна еліта, а друга – сенатори, які представляють деякі регіони України, які мають право накладати вето на всі закони, запропоновані нижньою палатою. І основним сенатором має стати Президент України Віктор Андрійович Ющенко, працевлаштуватися там пожиттєво.
У проекті Президента написано чітко, що статус сенатора закріплюється пожиттєво, як і статус недоторканності за колишніми президентами. Я насправді вважаю, що подібний законопроект відразу мертвонароджений - нічого цього не буде. Але мені, чесно кажучи, соромно і неприємно, коли діючий Президент, як би я до нього не ставилась, намагається таким дешевим способом працевлаштуватися і отримати недоторканність. Напевно, йому є чого боятись у цьому житті, що він дбає про свою недоторканність Тим більше, що він завжди виступав проти такої недоторканості.
Ми не підтримуємо цю ідею в тому контексті, в якому її запропонував Президент. Насамперед, тому, що двопалатний парламент може існувати в державі з федеративним устроєм.
– Ви говорите: «Мені здається, Президенту є чого боятись». Якщо ви бачите, що він порушив щось, назвіть ці речі.
– Ми займалися, працюючи в Кабінеті Міністрів, з Міністерством юстиції, Парламентом, разом зі спеціальною слідчою комісією аналізом нормотворчої діяльності Президента Ющенка. Я вам можу сказати, що, крім того, що він розпустив Парламент, крім витрачання оцих коштів на голодомори, схожих більше на розкрадання державних грошей, та нормотворча діяльність, якою займається Президент України, дає підстави вважати, що в його особистих діях і діях осіб, які його оточують, є склад злочину.
Короткий приклад. Конституція України чітко говорить, як призначаються голови місцевої державної адміністрації – указом Президента за поданням Кабміну. У нас більшість голів держадміністрацій призначені Президентом без подання Кабміну, вони у статусі в. о.
– У нас незабаром президентські вибори. Очевидно, що в такому разі парламентські виборі навряд чи будуть строковими. Якщо ви здобудете перемогу, чи зробить ваша політична сила все для того, щоб притягти Віктора Ющенка після виборів до кримінальної відповідальності?
– Наша політична сила, на відміну від інших політичних сил, ніколи не намагалася виступати у ролі Конституційного Суду, прокуратури, слідства та інших органів, які можуть з’ясовувати наявність вини і так далі. Але якщо правоохоронні органи цим займуться, то я думаю, судова перспектива у них велика. Це моя особиста думка. Але повторюю: ми не помаранчева команда, і зведенням рахунків займатись ми не будемо. Але якщо відреагують правоохоронні органи, так воно і буде.
– Правоохоронні органи вже відреагували...
– На жаль, це називається бездіяльністю.
– У Партії регіонів є свій проект Конституції?
– Так, він зареєстрований більше ніж півроку тому.
– І в чому його основна відмінність?
– У тому, що він у разі його реалізації забезпечую реальну децентралізацію влади. Регіони не мають залежати від конфліктів центру.
– Тобто йдеться про федералізацію України?
– Не зовсім. Наш проект передбачає побудову унітарної держава з дуже сильними регіональними елітами.
