Сьогодні, коли мова заходить про важливість того чи іншого відділення у сучасній багатопрофільній спеціалізованій лікарні, дати однозначну відповідь не те що нелегко, а й навряд чи можливо. Але стереотипи, які й досі надійно сховані у товщі суспільної психології, найчастіше схильні виділяти у структурі медичного закладу саме відділення хірургії. У лікарні №1 Житомирської міської ради є аж два відділення хірургії. Із роботою першого такого відділення ми познайомилися за допомогою його завідувача Федора Тадеушовича Муравйова. Зауважимо, що знайти час для розмови чи то розповіді про буденні справи хірургічного відділення №1 виявилося достатньо складно. Інтенсивність роботи відділення виміряти чи обстежити певними показниками також проблематично, бо для цього знадобилося б кілька десятків всіляких, суто спеціальних термінів, індексів, нормативів і т.п. І все ж таки, достатньо хоча б упродовж години –півтори побувати у ординаторській кімнаті чи завітати до кабінету завідувача, щоб переконатися у тому, що інтенсивність життя, швидкість ухвалення певних рішень знаходиться тут на рівні штабу військової частини, яка перебуває у реально екстремальних умовах. Кожен діалог чи запитання, так само, як і відповідь на нього, гранично конкретні, стримані і ділові. Спілкування, навіть із родичами пацієнтів, які періодично звертаються до лікарів, а тим паче – безпосередньо до завідувача відділенням, також відзначається конструктивом, конкретикою і водночас - ввічливою коректністю.
Здавалося б, у хірургії №1 не так вже й багато ліжкомісць – всього два десятки, що у порівнянні із майже півтисячним ліжковим потенціалом всієї лікарні №1 Житомирської міськради – дуже невелика частка. Проте упродовж тижня через хірургічне відділення №1 проходить до сорока пацієнтів. Йдеться, звісно ж, не про разові відвідини лікаря, а про лікування ургентних хірургічних паталогій. Якщо трохи простіше – мова йде про оперативне втручання, про лапароскопічні чи відкриті операції, як метод лікувального процесу у відділенні. Якщо взяти статистику за рік, то лік проведених силами фахівців хірургічного відділення №1 операцій сягає 1 100 випадків. А загалом упродовж року у відділенні лікується до 1700 пацієнтів. Для тих, хто мало втаємничений у особливості роботи, а тим паче - у масштаби медичної статистики у діяльності сучасних лікувальних установ, зауважимо, що такі показники достатньо високі. Наприклад, ще років із 8-10 тому у тому ж таки хірургічному відділенні №1 щорічно оперували 600-650 пацієнтів. За словами Федора Муравйова, таких, якісно інших і досконаліших показників у роботі відділення вдалося досягти за рахунок впровадження найсучасніших методів і практик оперативних втручань. Малоінвазивна хірургія, і загалом розширення спектру найменувань хірургічних втручань у вигляді лапароскопічних операцій дало можливість якісно вдосконалити лікувальний процес, скоротити час на післяопераційне перебування хворого у межах хірургічного відділення, а також на реабілітаційний період для пацієнта.
Але найважливіше запитання, яке неодмінно виникає у ході ознайомлення із вище наведеною статистикою у роботі хірургічного відділення №1, стосується колективу фахівців, які виявилися спроможними досягти справді феноменального результату за підсумками навіть минулого року. Одинадцять лікарів- хірургів працюють у штаті відділення і, якщо спробувати дати найкоротшу і водночас найвичерпнішу характеристику такому колективу, то це неймовірно органічне поєднання молодецького завзяття і авторитету досвідчених, в чомусь навіть знаменитих фахівців. Найперша деталь, яка впадає у вічі при ознайомленні із командою фахівців хірургічного відділення №1 КП «Лікарня №1 Житомирської міської ради», стосується постаті самого завідувача відділення Ф.Т.Муравйова. До роботи у міській лікарні він працював у найтитулованішій медичній установі Житомирщини – обласній лікарні ім. О.Ф. Гербачевського. Поряд із Федором Тадеушовичем, якого мабуть таки варто назвати таким собі універсальним генератором роботи хірургічного відділення №1, працюють два медичних директори лікарні №1: Андрій Олександрович Волков і Олександр Марцінович Шатило. Однієї присутності таких авторитетів було б достатньо, аби молоді фахівці зростали і мужніли швидко, динамічно і наполегливо. У розмові, яку нам вдалося провести із завідувачем м хірургічного відділення №1 Федорем Муравйовим, завідувач найбільше часу і уваги приділив розповіді про своїх молодших колег. Прямо таки із захопленням розповідав Федір Тадеушович про Андрія Парфенюка та про ще одного Андрія - Годованюка, про Олександра Красуцького і Богдана Шатила. Він же зауважив, що колектив відділення упродовж лише минулого п’ятиріччя суттєво оновився і працює дуже самовіддано. Молодше покоління хірургічного відділення налаштоване на креатив і на новації, не втомлюється вчитися, запозичувати і переймати досвід, здобувати авторитет саме завдяки фаховій майстерності.
Директор КП «Лікарня №1 Житомирської міської ради» Володимир Мордюк зазначає, що колектив хірургічного відділення №1 демонструє впевнений поступ на шляху вдосконалення своєї роботи. Відзначаючи професіоналізм завідуючого відділенням Федора Муравйова, керівник лікарні каже про згуртованість і високу відповідальність персоналу. Звісно ж, війна і складнощі в економіці країни, коли увесь потенціал розвитку сьогодні служить справі оборони України, певним чином стримують процес оновлення та модернізації устаткування, яке дозволить колективу відділення хірургії №1 працювати ще краще, вдосконалюючи рівень спеціалізованої, високотехнологічної медичної допомоги людям, яким доводиться звертатися до лікарів.
До речі, на запитання про те, про що найчастіше думає лікар, коли бачить чергового пацієнта, Федір Муравйов відповів, що висновків, або ж краще, порад для своїх пацієнтів у лікарів виникає справді багато. «Іноді виникає враження, - каже Ф.Т.Муравйов, - що люди на підсвідомому рівні намагаються відтермінувати візит до лікаря. Причому не тільки тому, що бувають зайняті і звернути увагу на своє самопочуття їм ніколи. Частіше трапляються ситуації, коли людина боїться почути у лікарні щось недобре. Хоча всім відомо, що хвороба не зникає, якщо про неї не знати. Бо все якраз навпаки — чим раніше людина звертається до лікарів, тим більше шансів вилікувати певне захворювання. Найчастіше буває, що навіть одного візиту достатньо, щоб зняти тривогу, вчасно почати лікування і запобігти неприємним рецидивам. І коли ми, лікарі говоримо про профілактику, то це не про страх. Це якраз про турботу щодо людини, це про сучасний, цілком цивілізований рівень свідомості»
В принципі, для кожної людини, яка навіть не стала пацієнтом лікарні, такі слова варті уваги. Тому, прислухайтесь, бо зрештою хірург поганого не скаже.
Сергій Форест