На Житомирщині археологи розповіли, де саме знайшли залишки городища часів Київської Русі і що вже встигли відкопати . Також відкриття городища пояснює походження "Городницького скарбу", який наприкінці серпня, копаючи пісок, знайшов місцевий житель.
Керівник Житомирської археологічної експедиції Андрій Петраускас розповів Суспільному, що залишки укріпленого городища часів Київської Русі археологи знайшли у місцевому парку села Городниця Новоград-Волинського району. Експедиція почала свою роботу одразу після того, як наприкінці серпня місцевий житель, копаючи пісок, знайшов 32 срібні монети, викарбувані більше тисячі років тому. Знахідку назвали "Городницьким скарбом".
Археологи шукали пояснення, чому князівські монети лежали саме тут. 22 вересня на території парку за півтора кілометра від місця, де знайшли "Городницький скарб", археологи розкопали залишки давньоруського городища віком понад тисячу років, каже Андрій Петраускас:
"Цей фрагмент кераміки має ознаки, характерні для ІХ-Х сторіччя – так званого, ранньогончарного посуду. І подібний тип орнаменту з’являється в посуді ХІІІ сторіччя, тобто ХІІ-ХІІІ сторіччя тут точно є, але частина керамічного посуду має всі ознаки ранньгончарного періоду. Зараз просто потрібно збільшити кількість вибірки".
Знайдене городище було побудоване за часів Київської Русі, каже Андрій Петраускас. Тут добре збереглися залишки оборонного комплексу дитинця – два вали та рів із водою, які складали систему оборони тогочасних розвинутих городищ:
"Воно має на 99% величезний посад – це неукріплена частина, яка, скоріш за все, займає увесь цей мис аж до монастиря і має ще поселенську структуру навколо. І ось центром цього конгломерату є саме це укріплене поселення. Зараз ми зафіксували лише його дитинець – це 40 на 50 метрів. Зовнішній вал, якщо по ньому дивитися – площа укріплення буде до гектара приблизно, тобто, не можна виключати, що тут знаходився міський осередок давньоруського часу".
Після виявлення городища історики висунули гіпотезу щодо походження "Городицького скарбу", каже кандидат історичних наук Олександр Алфьоров:
"Саме обігова монета свідчить про те, що людина мала контакт із містом і те, що вона пересувалася вздовж річки Случ, підказувало, що людина йшла на Схід або поверталась на Захід. Людина йшла спеціально кудись і можна говорити, що вона йшла саме до Городниці, бо це був найбільший та найближчий центр, де можна було відпочити і далі мандрувати своєю дорогою. Тож, "Городницький скарб" безпосередньо, на мою думку, пов’язаний з самою Городницею, з давньоруським містом".
Нині на місці городища тривають розкопки, для більш серйозного дослідження та проведення розкопок археологи чекають дозвільних документів.
