"Житомирводоканал" має провести зариблення річки Тетерів після скидів у водойму неочищених стоків

10.10 23:52    

"Житомирводоканал" має провести зариблення річки Тетерів після кількох скидів у водойму неочищених стоків. Відповідне рішення ухвалили 8 жовтня під час засідання виконкому міської ради. У рішенні йдеться про 10 тонн карася, білого амура, товстолоба та коропа. Про це Суспільному розповів начальник управління комунального господарства Житомира Олександр Марцун.

За його словами, відповідно до рішення виконкому, "Житомирводоканал" має випустити у Тетерів трохи більше чотирьох тонн товстолоба, майже по дві тонни коропа та амура і дві з половиною тонни карася. Такі цифри у міській раді взяли з розрахунків минулого року, тобто до масових цьогорічних скидів стоків.

"Ми брали дані, які в попередні роки надавалися фахівцями через обласну державну адміністрацію, – каже Олександр Марцун. – І там були рекомендації щодо пропорцій видів риби та зазначалося, які види риби рекомендовані для зариблення. Ми зробили за розрахунками попередніх рішень. Це було десь рік – два тому".

Директор комунального підприємства "Житомирводоканал" Андрій Нікітін розповів, що запускати рибу будуть лише після введення в експлуатацію нової каналізаційно-насосної станції. Випробування обладнання там розпочнуть не раніше ніж за три тижні.

"Роботи з зариблення має проводити відповідна організація, – каже Андрій Нікітін. – Зариблення має проводитися саме в тій локації, де відбувалися скиди з головної каналізаційно-насосної станції. Будемо звертатися до тієї організації, яка проводитиме зариблення, тому і тендер оголосимо не на закупівлю риби, а в цілому на зариблення".

Доцент кафедри біоресурсів та аквакультури Поліського національного університету Ігор Шульга зауважив, що до відновлення екосистеми річки потрібно підходити більш комплексно. Спочатку варто провести дослідження самої водойми, аби точно знати рівень забруднення екосистеми, а вже потім, за умови відновлення річки, вселяти туди рибу. В іншому випадку випущена риба або ж загине, або ж міститиме у своєму організмі велику кількість шкідливих речовин".

"Дослідити треба воду, дослідити живі організми, донні відкладення і рослини, – каже Ігор Шульга. – Ми ризикуємо тим, що можемо отримати велику кількість риби, яка міститиме значну кількість шкідливих речовин. Ми не знаємо, чи все було змито, коли річку промивали великою кількістю води. Такі дослідження є обов'язковими, тому що потім будемо досліджувати людей, які їли цю рибу".

Товстолоб та білий амур, дійсно, можуть посприяти очищенню річки, але більшу увагу потрібно звернути на відновлення популяції риб, притаманних для Тетерева – судака, щуки, головня, язя. А товстолоби та амури – це риби, які раніше взагалі не водилися у Тетереві.

"Ми, в першу чергу, повинні говорити не про кількість риби, а про її якість, – каже завідувач кафедри біоресурсів та аквакультури Поліського національного університету Микола Світельський. – Для цього потрібно проводити контрольні облови і з'ясувати, які види риб постраждали найбільше. Якщо ми говоримо про товстолоба чи білого амура, то це, дійсно, риби-меліоратори, які можуть поліпшити стан водойми, але це не ті риби, які притаманні нашій місцевості. Ми маємо говорити про ті види риб, які існували у водоймі до цього".

Іхтіологи Житомирського рибоохоронного патруля кажуть, аби провести очистку річки, дійсно, є сенс запускати у водойму товстолоба та білого амура, але зариблення можна проводити лише після науково-біологічного обгрунтування, у рамках якого і буде визначено, яку рибу та у якій кількості запускати у водойму.

"Вони мають дослідити водойму і з урахуванням того, які запаси залишилися – це і аборигенні види риб, і ті, що були вселені, з урахуванням кормової бази, яка також постраждала внаслідок скидів, має бути розроблено обгрунтування щодо видів риб та кількості видів, які можуть бути вселені", – розповіла головна спеціалістка відділу іхтіології Житомирського рибоохоронного патруля Владлена Черненко.