Гострий бронхіт -
запалення слизової оболонки бронхів, яке характеризується збільшенням норми обсягу бронхіальної секреції, що призводить до виділення мокроти та кашлю, а при ураженні дрібних бронхів - до задишки.
Гострий бронхіт – найрозповсюдженіше захворювання органів дихання.
Кашель виникає тоді, коли в бронхах є слиз, який необхідно видалити. При гострому бронхіті під час кашлю виділяється сірувате або світло-жовтувате мокротиння. Бронхіт також може супроводжуватися болями у верхній частині грудної клітини, які зростають при кашлі.
Найчастіше (в 95%) бронхіт викликає вірус, котрий потрапляє у дихальні шляхи, проникає в клітини епітелію, порушуючи обмінні процеси в них, що призводить до загибелі клітин.
Діагностичні критерії:1. Кашель, який на початку захворювання має сухий, нав`язливий характер. На другому тижні стає вологим, продуктивним і поступово зникає.
2. При огляді хворих на гострий бронхіт не виявляються ознаки дихальної недостатності та симптоми інтоксикації.
3. При пальпації і перкусії зміни в легенях відсутні.
4. Аускультативно вислуховується жорстке дихання, подовжений видох. Хрипи вислуховуються з обох сторін у різних відділах легень, при кашлі вони змінюються. На початку хвороби хрипи сухі, а згодом з`являються незвучні, вологі дрібно-, середньо-, та великоміхурові хрипи відповідно до діаметра вражених бронхів.
5. Зміни в аналізі крові непостійні, можуть проявлятись прискореною ШЗЄ при нормальному чи зниженому вмістові лейкоцитів.
6. На рентгенограмі грудної клітки спостерігається посилення легеневого малюнку, тінь кореня легень розширена, не чітка.
Для більшості людей гострий бронхіт не є небезпечним.
Найчастіше він проходить самостійно приблизно протягом тижня чи 10 днів.
Метою лікування бронхіту є полегшення симптомів. Антибіотики, зазвичай, не призначаються, тому що вони не діють на вірус, до того часу, поки не буде встановлена бактеріальна природа бронхіту.
При бронхіті госпіталізація здійснюється при підозрі на ускладнення.
Дієта має бути повноцінною, теплу рідину потрібно вживати досить часто.
Обов’язково необхідно підтримувати рівень вологості повітря в приміщенні за допомогою зволожувачів або встановлення відкритих ємкостей із водою.
Симптоматичне лікування включає:- відхаркувальні та муколітичні препарати синтетичного та рослинного походження (амброксол, корінь солодки, корінь алтею, лист подорожника, N-ацетилцистеїн, бромгексин, лазолван, мукалтін, амброгексал, пертусін, калія йодід, та ін.). Препарати застосовуються ентерально або в інгаляціях.
- Протикашльові препарати призначаються тільки при нав`язливому, малопродуктивному, сухому кашлі з метою пригнічення кашлю. Застосовують (глауцин, лібексін, тусупрекс, бутамірат). Їх не можна призначати при вологому кашлі!
- Антигістамінні препарати (кларітін, тайлед, семпрекс) показані хворим тільки з алергічними проявами, тому що вони підсушують мокротиння та воно гірше відкашлюється.
- При гіпертерміі (температура тіла вище 39 градусів) призначаються жарознижуючі препарати (парацетамол, ібуфен).
Згідно з рекомендаціями, показаннями до призначення антибіотиків при гострому бронхіті можуть бути:
1. Лікування дітей перших шести місяців життя; важкий перебіг бронхіту (нейротоксикоз та ін.); наявність обтяжливого преморбідного фону (пологова травма, недоношеність, гіпотрофія та ін.);
2. Наявність активних хронічних вогнищ інфекцій (тонзиліт, отит та ін.);
3. Підозра на нашарування бактеріальної інфекції:
- лихоманка з температурою тіла вище 39 С;
- в`ялість, відмова від їжі;
- виражені симптоми інтоксикації;
- наявність задишки;
- асиметрія хрипів;
- лейкоцитоз, прискорена ШЗЕ.
Завідуюча відділом експертизи ЛК Артюх Р. В.
