Ні інструментів, ні інвестицій

15.10 14:55    

На цьому тижні Ощадбанк оголосив про початок погашення валютних казначейських зобов'язань, які уряд розмістив в жовтні 2012 року. Як і обіцяли тоді фахівці НБУ та Мінфіну, вкладення не постраждали, а інвестори, які повірили державі, змогли дуже добре заробити.

Програма випуску таких цінних паперів розроблена фахівцями Нацбанку за вказівкою Сергія Арбузова, який тоді керував НБУ. Регулятор тоді вирішував важливу задачу. Необхідно було дати українцям широкий вибір інвестиційних інструментів, що дозволило б знизити попит на валюту серед населення - адже скупка мільярдів доларів веде до зростання курсу. А по-друге, це допомогло б повернути гроші, що зберігалися «під матрацами» - до $ 100 млрд - в економіку. Якби цей план був доведений до кінця і нинішньою владою, Україні не довелося б погоджуватися на кабальні умови МВФ заради $ 17 млрд кредиту.

Одним з таких інструментів стали валютні казначейські облігації. НБУ просував та інші інструменти - наприклад, покупку злитків дорогоцінних металів та інвестиційних монет. І, зрозуміло, за рахунок жорсткого контролю над інфляцією і валютним курсом і забезпечення спокою на банківському ринку Нацбанку в 2011-2013 роках вдалося збільшити обсяг вкладів у банках на 60%.

Нинішня влада діє навпаки. Через рукотворну девальвацію і закриття майже трьох десятків банків українці кинулися забирати вклади. Банківська система з початку втратила більше 30% депозитів. Валютні казначейські зобов'язання більше не продаються. Введені обмеження на покупку золота. Інвестиції на фондовому ринку при нинішньому стані економіки стали небезпечніше гри в казино. І навіть купувати держоблігації зараз вкрай ризиковано: до кінця року обсяг зовнішнього держборгу перевищить розміри економіки, попередили в МВФ.

Але головна проблема - багатьом стало нічого інвестувати. Якщо при Арбузові влада прагнула підвищити доходи населення, що дозволило б їм більше зберігати і більше витрачати, то нинішня влада зробили все, щоб зайвих грошей у людей не стало. Україна стрімко повертається в початок 1990-х, коли у людей не було ні інструментів інвестування, ні грошей для інвестицій.