Знайти справедливий алгоритм щодо соціального захисту чорнобильців

14.12 11:49    

На цьому наголосив Володимир Арешонков під час громадського обговорення проблем чорнобильців «за круглим столом», яке проходило в місті Коростені.

«Назріла потреба переглянути норми базового Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зробити його ревізію, бо він же напевно жодного року не виконувався в повному обсязі. Але ревізувати не в такий спосіб, як це зробив уряд рік тому, пішовши найпростішим шляхом звуження сфери застосування Закону, вивівши з офіційного переліку територій, які зазнали радіоактивного забруднення, IV зону. Різати по – живому, позбавляти людей статусу і пільг без аргументації, без індивідуального підходу до кожної категорії постраждалих, не можна», - констатує нардеп Володимир Арешонков.

Політик стверджує, що проблеми окремих категорій чорнобильців доводиться вирішувати в індивідуальному порядку. Принаймні, це дієво, оскільки, як він підкреслив, немає політичної волі для комплексного вирішення проблем усіх пільговиків.

«Ті, хто отримав важкі захворювання, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою (на підставі довідки МСЕК про встановлення інвалідності відповідної групи, пов’язаної з наслідками катастрофи), внесеними змінами у чинне законодавство позбавлено можливості отримати статус потерпілих від аварії на ЧАЕС І-ї категорії. Я звернувся з запитом до уряду, думаю вдасться вирішити цю проблему позитивно», - висловлюється Володимир Юрійович.

Депутат не втрачає надії і оптимізму в питанні захисту прав постраждалих, зважаючи на те, що наступного ріку будуть 30 – ті роковини з часу аварії, заплановано ряд заходів, у тому числі й що стосуються пенсій, оздоровлення чорнобильців, що може стати ключовим аргументом, аби держава і суспільство повернулись обличчям до постраждалих, особливо ліквідаторів аварії.

«12 листопада ми ухвалили постанову «Про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та про заходи пов’язані з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи (квітень 2016 року)». 2016 оголошено роком вшанування пам’яті учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків. Ми ініціювали направлення звернення до парламентів та урядів країн – членів ООН і Європейського Співтовариства – щодо об’єднання зусиль з надання міжнародної допомоги у розв’язанні проблем подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Між іншим, це теж один і з пунктів Резолюції за наслідками публічних громадських обговорень, які рік тому пройшли в Коростені. Також у Постанові передбачено завершення проектування реконструкції та будівництво Реабілітаційного центру для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Я, до речі, увійшов до організаційного комітету з підготовки та проведення заходів щодо вшанування 30-ї річниці Чорнобильської катастрофи», - розповів парламентарій.

Нардеп констатував: «Здавалося б, час віддаляє нас від цієї катастрофи, а віддаленість – убезпечує. Та – ні! Все ще недостатньо усвідомлений парадокс Чорнобиля у тому, що це віддалення - примарне. І сьогодні не менш актуальним, аніж у 1986 році є запитання: «Як нам жити після Чорнобиля?»

Підготувала Алла Яковенко