14 жовтня на Покрову Пресвятої Богородиці, у День захисників України, День Українського козацтва у
смт Новогуйвинське урочисто відкрили пам'ятний знак "Тим, кому завдячуємо життям" на знак шани і поваги до ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи Житомирського району.
Спорудження монументу обійшлося у понад 130 тис. грн. Уся сума була виділена з районного бюджету за квотою представників команди Віктора Развадовського, депутатів фракції Всеукраїнської Чорнобильської Народної Партії "За добробут та соціальний захист народу" -
Віктора Загладька, Василя Козела, Антона Михайлова та
Василя Стаха. Проектні роботи та організацію будівництва безкоштовно забезпечив саме Віктор Загладько.
Це далеко не перший успішний проект, реалізований депутатами згаданої політичної сили. Наприклад, відкриття в обласній клінічній лікарні ім. О.Ф Гербачевського прекрасного терапевтичного відділення для лікування ліквідаторів аварії на ЧАЕС, придбання, для належного медичного обстеження у ній пацієнтів, нового сучасного і безкоштовного або доступного за вартістю послуги МРТ, - найперше їх заслуга. Зокрема Василя Стаха та уже згадуваного Віктора Загладька.
Керівник фракції чорнобильців, який спрямував на будівництво пам'ятника майже половину необхідного фінансування зі своїх депутатських коштів, так прокоментував подію.
"Коли ми - депутати фракції Всеукраїнської Чорнобильської Народної Партії "За добробут та соціальний захист народу" у Житомирській районній раді - підтримали ініціативу ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС про доцільність спорудження пам'ятного знаку у районі тим, хто врятував як мінімум Східну Європу від знищення на тисячоліття, відвернувши другий, куди потужніший і небезпечніший вибух на четвертому енергоблоці атомної електростанції, і вирішили стовідсотково профінансувати його за нашою квотою, то довелося почути і слова докору про те, що краще було ці кошти спрямувати на лікування хворих.
Треба визнати, що логіка та доля правди у такому зауваженні має місце. Проте є й інший бік істини: якщо не буде подібного вшанування героїв, належних історичних висновків, то ті чи інші техногенні катастрофи матимуть місце і в майбутньому, а героїв, які би їх не допускали, ліквідовували, за таких обстави, може і не виявитися. Відтак, намагаючись врятувати два-три життя зараз, ми втрачатимемо їх тисячами чи навіть мільйонами у майбутньому.
Навіть сьогодні стає моторошно при згадці про те, що якби ядро реактора на четвертому енергоблоці ЧАЕС - 185 тонн ядерного палива - знищило бетонне перекриття і провалилося у 5 мільйонів галонів (приблизно 23 мільйонів літрів) води під ним, то відбувся б вибух, який зробив би Україну і території багатьох інших сусідніх країн не придатними для життя на сотні тисяч років. Щоб цього не допустити, відкрити крани та випустити з резервуару під реакторами атомної станції воду, Олексій Ананенко, Валерій Безпалов та Борис Баранов свідомо пішли на вірну смерть - вони спустилися у басейн з радіоактивною рідиною, у пітьмі навмання знайшли зливні крани та відкрили їх.
Через кілька тижнів героїв не стало. Та мільйони життів було врятовано. Абсолютна більшість із них, на моє глибоке переконання, навіть і не знають про цю героїчну сторінку історії. На жаль.
Будьмо відвертими: якби ми гідно ставилися до свого минулого, то наш народ міг би запобігти величезній кількості невинних жертв, набагато раніше виборов би незалежність для своєї рідної країни, у нас би не виголошували анафеми тим, хто за звільнення від окупації України заплатив найдорожчим - життям. Україна би після зради та знищення Козацької Держави, Запорізької Січі, Української Народної Республіки уникнула би триваючої чергової російської агресії, яку понад три роки чомусь принизливо називають АТО", - сказав
Василь Стах.
Богдана РОЗКВІТ
