7 серпня 2025 року Радомишльська громада з глибокою повагою провела в останню
Руслана Павловича Малицького — земляка, мужнього воїна, який віддав життя за незалежність України.
Народився Руслан 20 вересня 1981 року в м. Радомишль. Навчався у ЗОШ №1 ім. Т.Г. Шевченка.
З 1999 по 2001 рік проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України на посаді пожежного.
Мав дві вищі освіти. Він закінчив Український фінансово-економічний інститут та Харківський Національний Університет.
Працював в рідному місті: Радомишльський РЕМ, Управління Пенсійного фонду України та відділ соціального забезпечення.
29.12.2024 року рідні отримали страшну звістку – Руслан Павлович Малицький пропав безвісти поблизу населеного пункту Воздвиженка Покровського району, Донецької області. Надія не покидала рідних Героя… Але поранення несумісне з життям не дало шансу.
7 серпня 2025 року наш Земляк-Захисник повернувся на щиті до рідної батьківської домівки. Мешканці Радомишльської громади, рідні, друзі та колеги зібралися аби провести Героя в останню дорогу. Живий коридор з квітів, сльози та розпач на обличчях. Руслана знали як добру, спокійну людину, ніжного чоловіка, лагідного батька, надійного колегу.
Руслан загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області. Його ім’я назавжди залишиться в наших серцях, як символ відваги, самопожертви й любові до рідної землі.
Поховали Героя в м. Радомишль.
Вічна пам'ять Руслану Малицькому.
Спочивай з миром, сину України!
Джерело: https://ruporzt.com.ua/oblasni_novini/225822-na-zhitomirschin-poproschalis-z-geroyem.html
