Відповідно до Указів Президента України, за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові молодшого сержанта Макаренка Миколу Анатолійовича посмертно нагороджено медаллю “Захиснику Вітчизни”, сержанта Ковальчука Олександра Васильовича посмертно нагороджено медаллю “За військову службу Україні” та медаллю “Захиснику Вітчизни”, старшого сержанта Галягіна Євгенія Львовича посмертно нагороджено медаллю “Захиснику Вітчизни”, штаб-сержанта Моргуна Богдана Олександровича посмертно нагороджено медаллю “За військову службу Україні”, старшого сержанта Демидчука Павла Юрійовича посмертно нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня, головного сержанта Нестерчука Дмитра Петровича посмертно нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня, старшого сержанта Лавора Івана Анатолійовича посмертно нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня, головного сержанта Чудиновича Івана Володимировича посмертно нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня, головного сержанта Солоновича Андрія Петровича посмертно нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня, майстер-сержанта Журавльова Віктора Володимировича посмертно нагороджено медаллю “Захиснику Вітчизни”.
Державні нагороди сім’ям полеглих в боях за Україну прикордонників вручив начальник 9 прикордонного загону імені Січових Стрільців полковник Сергій Мельник.
«Вічна честь і вічна слава нашим загиблим побратимам! Світла пам’ять про наших назавжди закарбована в наших серцях. Вони для нас приклад мужності, стійкості, хоробрості та відданості справі захисту Батьківщини, охорони державного кордону. Для нас всіх це невгамовний біль та тяжка втрата…», - зазначив Сергій Олександрович.
Молодший сержант Микола Макаренко проходив військову службу на першій прикордонній комендатурі 5 прикордонного загону Східного регіонального управління. 12 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, в наслідок ворожого артилерійського обстрілу прикордонного наряду «Пост спостереження» в районі населеного пункту Високе Сумської області Микола отримав поранення несумісне з життям. Смертю Героя поліг під час несення служби.
Нагороду захисника отримали дружина Ірина й донька Олександра.
Сержант Олександр Ковальчук проходив військову службу за контрактом в складі сил та засобів прикордонної комендатури швидкого реагування 9 прикордонного загону. 24 лютого 2022 року одним із перших мужньо, лицем в лице, зустрів ворога під час наступу окупаційних військ російської федерації в напрямку Києва. Брав безпосередню участь у бойовому зіткненні в районі н. п. Поліське Вишгородського району з переважаючими силами противника. Згодом були ротації на схід держави, виконував бойові завдання в Донецькій області на Авдіївському напрямку з метою відновлення територіальної цілісності Батьківщини в районі н.п. Красногорівка, Новомихайлівка. Завжди проявляв мужність, відвагу, хоробрість. Разом з побратимами Олександр знищив не одну одиницю техніки противника та його живої сили. У 2024 році виконував бойові завдання в Харківській області. Загинув воїн 1 червня 2024 року на полі бою неподалік н.п. Бочкове.
Нагороду захисника отримали тато Василь Миколайович і мама Віта Михайлівна.
Старший сержант Євгеній Галягін в серпні 2023 року був призваний на військову службу до 9 прикордонного загону імені Січових Стрільців. Згодом у 2024 році прикордонник виконував бойові завдання із захисту територіальної цілісності нашої Батьківщини в Харківській області в складі сил та засобів прикордонної комендатури швидкого реагування. Євгеній боронив державу на позиціях в районі н.п. Вовчанські Хутори Харківської області в складі розвідувальної групи на БпЛА. Неодноразово за допомогою безпілотних комплексів виявляв ворожі позиції, скупчення піхоти противника та передавав інформацію мінометним розрахункам та артилерії. За час виконання бойових завдань в зоні активних бойових дій Євгеній зарекомендував себе як сміливий та надійний товариш. З грудня 2024 року Євгеній боронив Батьківщину в Донецькій області проявляючи неабияку мужність та відвагу. Загинув прикордонник в ніч 26 на 27 грудня 2024 року під час виконання одного з бойових завдань.
Нагороду захисника отримали дружина Юлія і мама Наталія Василівна.
Штаб-сержант Богдан Моргун з 2019 року проходив військову службу в лавах 9 прикордонного загону. З початком повномасштабного вторгнення ворога нищив окупантів в Харківській та Луганській областях. Під час виконання бойових завдань у складі розрахунку протитанкового засобу прикордонник разом зі своїми побратимами знищив декілька одиниць бронетехніки та значну кількість живої сили противника. Військовослужбовець був прикладом для своїх побратимів. Загинув Богдан 1 червня 2024 року, як справжній Герой на полі бою в результаті спрацювання невідомого мінно-вибухового пристрою.
Нагороду захисника отримала мама Катерина Олексіївна.
Старший сержант Павло Демидчук розпочав свій військовий шлях у 2021 році. З початком великої війни боронив Батьківщину на Луганщині, Донеччині та Харківщині. Під час виконання бойових завдань в зоні активних бойових дій Павло зарекомендував себе, як сміливий та відповідальний військовослужбовець. Незважаючи на отримані травми та контузії прикордонник завжди повертався в стрій. Загнув воїн 1 червня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Бочкове на Харківщині.
Нагороду захисника отримала мама Ольга Вікторівна.
Головний сержант Дмитро Нестерчук був призваний на військову службу за контрактом до 9 прикордонного загону у 2021 році. З початком служби виконував завдання з охорони та оборони державного кордону України з республікою білорусь на території Житомирської області. Згодом був переведений до бойового підрозділу військової частини де проявляв надзвичайну мужність та хоробрість. За що неодноразово нагороджувався протягом 2023-2024 років, а саме нагрудними знаками «За мужність в охороні державного кордону» та «Відмінний прикордонник», почесним нагрудним знаком «Золотий хрест», грамотою Міністерства внутрішніх справ України. Дмитро гідно виконував військовий обов’язок в Луганській, Донецькій та Харківській областях. Неодноразово брав участь у бойових зіткненнях з ворогом, надавав допомогу в евакуаційних заходах поранених побратимів. Проводив штурмові дії щодо відновлення контролю над раніше втраченими позиціями. Мав декілька поранень, але незважаючи на них завжди повертався в стрій. Неодноразово успішно здійснював вогневе ураження живої сили та техніки противника. В ніч з 26 на 27 грудня 2024 року воїн під час виконання бойового завдання отримав тяжкі поранення. 28 числа того ж місяця Дмитро помер у лікарні міста Дніпро.
Нагороду захисника отримали тато Петро Федорович, мама Лідія Миколаївна та дружина Любов.
Старший сержант Іван Лавор на військову службу прийшов у 2022 році. З жовтня 2023 року брав активну участь в бойових діях на Авдіївському, Вугледарському, Красногорівському, Марїнському напрямках. За час виконання завдань в зоні активних бойових дій Іван зарекомендував себе, як сміливий та надійний військовослужбовець. Неодноразово брав участь у бойових зіткненнях та евакуаційних заходах поранених військовослужбовців Сил оборони. 18 січня 2024 року сержант Іван Лавор спільно з побратимами виконував бойові завдання в районі н.п. Авдіївка Донецької області, знаходячись безпосередньо біля противника. Близько 07:00 противник розпочав штурмові дії значно переважаючими силами. Під час оборонного бою прикордонник ціною власного життя виконав бойове завдання та смертю хоробрих загинув боронячи Вітчизну. Тіло військовослужбовця було повернуто в порядку репатріації. До рідного краю «На Щиті» герой повернувся в листопаді 2024 року.
Нагороду захисника отримали тато Анатолій Володимирович і мама Людмила Василівна.
Головний сержант Іван Чудинович 11 березня 2021 року був призваний на військову службу за контрактом до 9 прикордонного загону Державної прикордонної служби України. З осені 2023 року в складі бойового підрозділу вибув для виконання завдань в зону активних бойових дій. Боронив державу на Авдіївському, Вугледарському, Красногорівському, Марїнському напрямках. За час виконання завдань Іван зарекомендував себе, як сміливий та відважний військовослужбовець. Неодноразово брав участь у бойових зіткненнях. Прикордонник завжди приходив на допомогу пораненим побратимам, надавав першу домедичну допомогу та брав участь в евакуаційних заходах. 18 січня 2024 року воїн спільно з побратимами виконував бойове завдання на Донеччині, знаходячись безпосередньо біля противника. Під час одного з жорстоких боїв з переважаючими силами ворога Івана не стало. Тіло військовослужбовця було повернуто в порядку репатріації.
Нагороду захисника отримали тато Володимир Володимирович і мама Марія Олександрівна.
Головний сержант Андрій Солонович в ряди 9 прикордонного загону став у травні 2023 року. В складі прикордонної комендатури швидкого реагування боронив Україну на Харківщині та Донеччині. Під його чітким керівництвом прикордонники мужньо та стійко утримували зайняті позиції. Неодноразово брав участь у відбитті штурмів та евакуації поранених побратимів. На його особистому рахунку понад 10 знищених окупантів. В ніч з 09 на 10 січня 2025 року виконуючи бойове завдання та мужньо утримуючи свою позицію воїна нестало – смертю Героя поліг на полі бою.
Нагороду захисника отримали тато Петро Самійлович, дружина Жанна, донька Поліна та син Роман.
Майстер-сержант Віктор Журавльов проходив військову службу на першій прикордонній комендатурі 5 прикордонного загону Східного регіонального управління. 09 травня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, під час стрілецького бою прикордонного наряду з ворожою диверсійно-розвідувальною групою в районі н.п. Попівка Сумської області воїн отримав поранення несумісне із життям. Віктор в запеклому бою до останнього подиху боронив рідну землю.
Нагороду захисника отримала мама Валентина Григорівна.
Після вручення нагород керівництво прикордонного загону, рідні й побратими полеглих воїнів поклали квіти на Алеї пам’яті Героїв та долучились до спільної молитви у капличці прикордонного загону, яку провів капелан військової частини отець Андрій.
Щодня, щохвилини пам’ятаємо про подвиги наших Героїв розуміючи, якою ціною здобувається наша свобода та незалежність!
Вічна пам'ять!
Героям Слава!
Джерело: https://ruporzt.com.ua/oblasni_novini/226894-u-zhitomir-vruchili-derzhavn-nagorodi-rodinam-zagiblih-prikordonnikv-chiya-muzhnst-zhertovnst-stali-schitom-dlya-ukrayini.html
