Бердичівські воїни-інтернаціоналісти відзначили 43-тю річницю чехословацьких подій

30.08 12:29    

Члени бердичівської Спілки воїнів-інтернаціоналістів – учасників чехословацьких подій нещодавно згадували одну з найсуперечливіших сторінок у новітній історії, куди 43 роки тому їм судилося вписати і свої імена.

1968-й рік. У Чехословацькій республіці відбулась зміна керівництва, котра призвела до демократизації суспільства: було пом’якшено цензуру, запроваджено свободу слова… Цей період відомий в історії як «празька весна», тривав з січня по серпень 68-го, аж доки у справу не втрутився Радянський Союз. У Москві чехословацьку лібералізацію розглядали як загрозу соціалізму, тому, аби не втратити контроль над країною, вирішили провести операцію «Дунай», яка мала покласти кінець «празькій весні». З усіх боків у Чехословаччину було введено війська п’яти країн Варшавського договору. Спочатку, розповідають учасники операції, немовби для проведення навчань.

Семен Грінберг, учасник чехословацький подій: «В июле наша часть была введена в Чехословакию, тогда это не афишировалось. Были учения «Шумава», но на самом дела цель была показать силу и мощь стран Варшавского договора. Потом наш полк отвели в горы, а когда поднялась шумиха в газетах, поять перевели в Польшу. Там мы находились до 21-го августа, после чего вошли в Чехию силовым методом».

Микола Вахніцький, голова Спілки воїнів-учасників чехословацьких подій: «Я брав безпосередню участь у чехословацьких подія, служив у 181-му танковому полку. Ми перебували у Братиславі, супроводжували автівки, стратегічні об’єкти та інші підрозділи».

Навчальні дії непомітно стали бойовими. Операція мала на меті захопити усі стратегічно важливі об’єкти в Чехословакії, керівників-демократів – заарештувати і відновити лояльний для СРСР режим. Дізнавшись про справжню причину появи у їхній країні військ, чехи стали чинити інтервентам опір.

Раїса Комашня, учасниця чехословацьких подій: «Нас обливали сиропом, так що одяг колом стояв, а одного разу мене з машини насильно витягли, я навіть свідомість втратила. Вже не називали нас братами, закидали яблуками, яйцями».

Владнати конфлікт прагнули мирно, тож радянським воїнам забороняли стріляти у населення. Воно ж від зброї не відмовлялося, тому під час чехословацький подій країни Варшавського договору понесли втрати. Зокрема загинуло 119 українців, з них четверо – уродженці Житомирщини, один – бердичівлянин. Світлу пам’ять інтернаціоналістів на заході вшанували хвилиною мовчання. Аби про решту сімдесят двох, хто пройшов і повернувся з доріг Чехословаччини, не забули, міська фільмотека створила фільм. Його презентували усім членам Спілки. Також для них підготували невеликий концерт на знак поваги і вдячності за те, що 43 роки тому вони, ризикуючи власним життям, з честю виконали наказ своєї могутньої Батьківщини.

Семен Грінберг, учасник чехословацький подій: «Теперь по истечении многих лет, об этих событиях судят по-разному, но, поверьте, что тога мы честно выиполняли свій долг».