У кабінеті начальника відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (ВГІРФО) УМВС України в Житомирській області Анатолія Кальчука стоїть розкішний акваріум з екзотичними рибками. Під час розмови мимоволі відволікаєшся, щоб подивитися. Анатолій Євгенійович жартує, що його колеги м’якше сприймають критику, коли навпроти різнокольорові водні тварини.
-Анатолію Євгенійовичу, чим саме займається відділ, який Ви очолюєте?-Власне назва відділу й говорить про ключові напрямки. Ми визначаємо належність до громадянства згідно з чинним законодавством. Зокрема працюємо з громадянами, які народилися тут, але жили на території інших держав, наприклад, колиш-нього Радянського Союзу; але зараз вони хочуть повернутися в Україну і мешкати тут. Наступний напрямок – це імміграція громадян. Слід сказати, що нелегальній міграції приділяється значна увага з боку вищого керівництва України.
Ще ми займаємося розшуком неплатників аліментів та боржників перед фінансовими установами (люди, які ухиляються від сплати кредиту чи інших платежів юридичним та фізичним особам – ред.). Крім того, у нас проходить документування громадян паспортами громадянина України, в тому числі для виїзду за кордон, та дітей проїзними документами дитини для тих же цілей.
Варто зауважити, що статус біженця визначає не наш відділ, а мігра-ційна служба при Житомирській облдержадміністрації.
-Які підсумки роботи відділу за І квартал цього року? -Було встановлено 45 осіб, які ухилялися від сплати аліментів, порівняно з таким же періодом минулого року цей показник покращився на 2%. В розшуку 5 боржників, з яких один встановлений.
-Наскільки серйозна ситуація з людьми, які або не мають паспорту, або у яких недійсний паспорт, або живуть без реєстрації на території України?-Закон передбачає адміністративну відповідальність. Так, уже притягнено до відповідальності за переліченими вище пунктами 1387 людей. Поширеною практикою стала втрата паспорту. Торік ми завели більше 3 000 справ по втраті. Як приклад, розповім про одну громадянку, яка кілька років тому виїхала на пос-тійне місце проживання в іншу країну, але продовжувала отримувати пенсію за втраченим паспортом. Зараз за цим фактом проводиться перевірка.
-Розкажіть доклад-ніше про роботу з іноземцями. -Відділ насамперед ставить на облік громадян інших держав, які прибули в Україну. Так, у І кварталі до нас звернулося щодо продовження терміну перебування 2 000 іноземців. В цілому перебуває на обліку 4 410 осіб. У цьому році на облік поставлено 981, а видано посвідок на проживання 156 іноземцям.
-На початку нашої розмови ми говорили про проблему нелегальної міграції. Яким чином від неї потерпає Житомирська область?-За перші три місяці виявлено 100 нелегальних мігрантів, за межі держави видворено на кошти приймаючої сторони 14 осіб із п’яти-річною забороною в’їзду, а 140 іноземцям скорочено термін перебування в Україні.
У цьому році ми затримали дві групи (із семи осіб – ред.) нелегальних мігрантів з Грузії, вони порушили термін перебування. Ці люди працювали у смт. Нова Борова Володарськ-Волинського району на деревообробному підприємстві. Керівник підприємства ухилявся від сплати податків (бо не було офіційного працевлаштування), тому його також притягнули до відповідальності. Взагалі за порушення адміністративного законодавства притягнуто 416 іноземців.
Також ми викрили нелегальних мігрантів із Туреччини, які без договору найму працювали на фірмі виготовлення дверей, що у Житомирському районі. Дуже часто так званих нелегалів залучають до роботи у кафе, ресторанах та розважальних закладах найбільших міст Житомирщини.
-Як довго іноземці можуть знаходитися без реєстрації на території України?-90 днів для ближнього зарубіжжя, а протягом року сумарно 180 днів. Приймаюча сторона має звернутися до органів внутрішніх справ з клопотанням про продовження терміну перебування іноземця. За І квартал 72 українця притягнули до адміністративної відповідальності за несвоєчасну реєстрацію іноземців.
-Нещодавно правоохоронці Житомирщини завершили спецоперацію «Мігрант». В чому полягала її суть?-Заходи цієї операції спрямовані на запобігання порушень законодавства про правовий статус іноземців, розкриття і припинення злочинів, що вчиняються негромадянами України. Відпрацювання тривало 9-15 квітня. За результатами 110 іноземців притягнули до відповідальності за порушення терміну перебування, щодо інших 110 прийнято рішення про скорочення цього терміну, ще 107 добровільно видворять за межі нашої держави. Варто додати, що в ході операції було примусово видворено 7 громадян Узбекистану. Зараз ми готуємо шість позовів до суду щодо видворення громадян Грузії та Туреччини, які допустили порушення в Україні.
-Отже, найбільш «проблемними» країнами для нас є Узбекистан, Грузія та Туреччина?-Тільки в сенсі порушення законодавства. Скажімо, узбеки приїздять сюди займатися незаконною торгівлею. Вони сплачують тільки ринковий збір, а не податки, які передбачають поповнення державного бюджету. А от люди з Азербайджану, навпаки, наймають наших на роботу, але весь прибуток знову ж таки осідає в їхніх кишенях. У зв’язку з цим ми регулярно проводимо відпрацювання, щоб попередити незаконну торгівлю. Знову ж таки якщо іноземець хоче працювати, варто взяти дозвіл із обласного центру зайнятості.
-Анатолію Євгені-йовичу, до роботи у ВГРІФО Ви очолювали Житомирський міський відділ міліції. Відтак тема боротьби зі злочинністю для Вас є принциповою. Якими взагалі принципами Ви керуєтеся, обіймаючи керівні посади?-Основний критерій моєї роботи – це думка населення. Я пройшов усі ланки роботи в міліції і добре знаю, що у більшості випадків люди звертаються в міліцію. І сам ніколи не стою осторонь. Пригадую, коли у 2005 р. у Житомирі були масові крадіжки квартир, а саме в мікрорайонах Крошня та по вулиці Малікова. Ми шукали злочинців, які збували вкрадений товар у Бердичеві, 24 дні. Знайшли їх у столичному районі Оболонь. Я біг за головним крадієм 1,5 км і ми все-таки наздогнали його. Тоді було розкрито 56 крадіжок.
Звісно, моя нинішня робота поступається навантаженню в міліції. Але я розумію, що усі поточні питання легше і краще вирішуються при злагодженому колективі, якому я всіляко сприяю.
Розмовляла
Олена Галагуза