Нині в ній розміщується відділ природи обласного краєзнавчого музею, а церковники вимагають передати культову їм споруду
Приміщення Хресто-Воздвиженської церкви м. Житомира давно стало об'єктом багаторічних претензій УПЦ і УПЦ-КП. Донедавна такі ж претензії висувала й УАПЦ.
Вивчення архівних матеріалів підтверджує обґрунтованість прохання віруючих, його відповідність Указу Президента України від 21 березня 2002 № 279 "Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій".
На сьогодні у культовій будівлі розташований Житомирський обласний краєзнавчий музей (відділ природи). Він має репутацію одного з провідних закладів цього профілю в Україні. На базі відділу проходять практику спеціалісти - природознавці з інших музеїв України, тут розміщуються унікальні геологічні та палеонтологічні колекції відомих вітчизняних вчених П.А. Тутковського та С.В. Бельського. Все це настійно вимагає необхідності забезпечення належних умов для функціонування музею в разі його переміщення з культової споруди в інше приміщення.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про музеї і музейну справу" приміщення музею може бути вилучено та передано віруючим лише за умов надання музею іншого рівноцінного приміщення, де були б забезпечені всі умови для зберігання експонатів.
Варіант передачі церковній громаді приміщення музею на правах оренди також не вирішує проблему, оскільки ст. 11 вищезгаданого закону роз'яснює, що на території, відведеній для музею, забороняється діяльність, яка суперечить його функціональному призначенню або може негативно впливати на стан зберігання музейного зібрання, а також інша діяльність, яка є несумісною з діяльністю музею як закладу культури.
Органи виконавчої влади протягом тривалого часу розглядали декілька варіантів вирішення цієї проблеми - завершення ремонту в колишньому приміщенні міського магістрату з наступним переміщенням до нього відділу природи обласного краєзнавчого музею, реконструкція колишнього гастрольного театру, створення історико-архітектурного комплексу "Старий Житомир" на території колишнього архієрейського подвір'я. Однак ці проекти не реалізовані через відсутність коштів.
Така ситуація з передачею культової споруди провокує численні звернення керівництва єпархій УПЦ і УПЦ-КП до органів виконавчої влади з вимогою передати храм віруючим аж до організації хресного ходу УПЦ до приміщення облдержадміністрації.
Обласна рада, у компетенції якої знаходиться дане питання (приміщення хресто-Воздвиженської церкви знаходиться у спільній власності територіальних громад Житомирської області), відреагувала на пікетування приміщення облдержадміністрації і обласної ради утворенням комісії з історії будівництва і використання будівлі музею природи - колишньої Хресто-Воздвиженської церкви в м. Житомирі. До складу комісії ввійшли заступники голови обласної ради і обласної адміністрації, науковці, директор Державного архіву Житомирської області, директор обласного краєзнавчого музею, депутати обласної ради, фахівці облдержадміністрації.
Неодноразові засідання комісії засвідчили про непрості завдання, які необхідно вирішити - в яке приміщення переселити музей, де знайти кошти на переселення. Але якій православній церкві - УПЦ чи УПЦ-КП, передати храм - ось надскладне питання для влади.
Чинне законодавство однозначно визначає передачу культових споруд церкві. Однак, крім юридичної сторони питання, є ще й моральний його аспект. В центрі Житомира, неподалік від Хресто-Воздвиженської церкви, діють три православних храми (один з них належить УПЦ-КП), всіх храмів в обласному центрі 8, це не враховуючи численних парафій у лікарнях і місцях позбавлення волі, недобудованих церков і капличок. То ж сьогодні не є проблемою для віруючих задовольнити релігійні потреби.
Безцінні колекції музею є надбанням всього українського народу, і православних віруючих також. Чи по-християнськи буде виставити колекції музею на вулицю? А чи ж духовність українського народу, частиною якого є і православні християни, виражається лише тільки в релігії ? Може, потрібно все таки шукати якогось компромісу, або чесно визнати неможливість передачі культової споруди віруючим сьогодні і не порушувати цього питання до кращих часів? Труднощі, що постали перед житомирською громадою, мали б об'єднати її, а не провокувати розбрат.
Олександр ЛЕБІДЬ
