Резонансною подією 17 вересня на всіх інформаційних ресурсах стала смерть одного та поранення трьох військовослужбовців 30-ї механізованої бригади, що в м. Новоград-Волинський Житомирської області. На фоні неоголошеної війни на Донбасі цей випадок не привернув до себе ту кількість уваги, яку б варто було.
За інформацією, яку надав житомирський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Валерій Кривонос, граната, що була випущена з АГС-17 розірвалася одразу після пострілу, через що постраждали військовослужбовці.
Прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею 725 «Недбале ставлення до військової служби». Винним загрожує від 3 до 7 років ув’язнення.
Хто винен? Чи «кого покарати?» – розбиратися прокуратурі.
Ми ж спробували зрозуміти: «Чому гранати розриваються одразу після вильоту зі ствола, а не долетівши до цілі? Відповідь напросилася сама собою - значить вона була несправна.
Ми зв’язалися з військовослужбовцями військових частин Житомирщини і були шоковані.
90% зброї з якою мобілізованих третьої хвилі готують до війни, продовження якої, попри всі «мирні плани», є найбільш ймовірним розвитком ситуації в найближчий час – це МЕТАЛОБРУХТ, ну чи на крайній випадок МУЗЕЙНІ ЕКСПОНАТИ, що пролежали на складах 25 і більше років.
– Техніка, на якій нам пропонує воювати вище командування 4-го класу, для нормального її фунцкіонування і використання має бути мінімум 2-го класу. Ніхто не може гарантувати, що завтра з кимось з моїх підлеглих не станеться нещасний випадок, мовчу вже про готовність до бойових дій, – розповідає офіцер однієї з військових частин Житомирщини.
В інших частинах нам неофіційно теж підтвердили цю інформацію і розповіли, що військові частини НЕ МОЖУТЬ НЕ ВЗЯТИ МЕТАЛОБРУХТ НА ОЗБРОЄННЯ, оскільки на командування частин тиснуть «ЗВЕРХУ».
«Генералам, які вигрівають свої жирні зади в кабінетах плювати на чому ми воюємо!!! Для них зараз головною метою є втриматись на кріслах, які останнім часом почали розхитуватись. Відвертий провал АТО, сотні загиблих, тисячі поранених. Я думаю, цього можна було б уникнути, якби ці шишки оцінювали боєздатність підрозділів не по папірцях, а знаючи реальну ситуацію», – ділиться думками інший військовослужбовець, котрий брав безпосередню участь в Антитерористичній операції.
А й справді, згадаймо, скільки разів ми чули про іржаві патрони, автомати, що не стріляють, техніку, що не їздить, чи, в кращому випадку, їздить та стріляє не так, як хотілося б.
І то були «заяви» під час 1-го та 2-го етапів мобілізації. Для них намагалися дати більш-менш працюючу техніку. Та й вона глохла на полі бою, під час маршів, чи ще на полігонах.
«Всі мовчать, що нам доведеться їздити на брухті. Я не хочу, щоб мене вважали зрадником, але застрелитися я й сам можу, я захистити хочу своїх близьких і рідних, свою домівку. Якщо мене відправлять в зону АТО – я поїду, ми всі поїдемо, але ризикуємо повернутись 200-ми і 300-ми», – говорить мобілізований 3-ї хвилі, який попросив не називати його імені.
Підсумовуючи все сказане моїми співрозмовниками, не хочу робити жодних висновків, оскільки вони просто плачевні. Лише поставлю 2 запитання.
1. Товариші прокурори, кого ви карати збираєтесь?
2. Вельмишановні генерали, ви взагалі думаєте про своїх підлеглих?
Кожен з нас знає відповіді на ці запитання, тепер хочу отримати відповідь від тих, кому вони адресовані.
Олександр Горiнчик,
ЖИТОМИРСЬКІ НОВИНИ
