Тюрма – одне з найважчих випробувань у долі кожної людини, особливо дитини. Мова в цій статті піде про чотирнадцятирічного підлітка, який оступився вперше в житті, здійснив дрібні крадіжки і нашим судом, суворим до простих людей, був поміщений під варту і згодом до Житомирського слідчого ізолятора № 8.
Суд не взяв до уваги жодної з пом'якшувальних обставин. Того, що батько юнака захищає Батьківщину, мати – Тетяна Анатоліївна втратила роботу і змушена доглядати за своєю прикутою до ліжка мамою. Того, що в школі Артур навчався добре, успішно займався спортом – грав у футбол, теніс, навіть показував непогані результати.
Суддя Баранівського суду Михалюк не взяв цього до уваги. Феміда в Україні, виявляється, не знає, що в'язниця у нас не виправляє людину, а навпаки – посилює весь негатив. Звичайно, якби на місці підлітка був заможний справжній злочинець, то, можливо, вийшов би під заставу. Прикладів такої «справедливості» судової системи в Україні безліч.
Що ж відбулося далі? Поміщають Артура Б. до камери з двома вбивцями-підлітками, мовляв, набирайся, хлопче, досвіду, нема чого прохолоджуватися. Таке враження, що працівники пенітенціарної служби бояться залишитися без роботи, мовляв, злочинці завжди потрібні, «злочинець» – це гарантія їхнього забезпеченого майбутнього і не важливо, що в Україні більшість засуджених відбувають покарання за «мішок картоплі».
Що сталося в камері – ніхто точно не знає, ведеться слідство за даним випадком, але після цього звірства за життя дитини боролися лікарі дитячої лікарні у Станишівці. Усі його нутрощі, включаючи печінку, були пошкоджені.
А що ж оперчастина, психологи в СІЗО? Роблять вигляд, що трагедії тут немає. Представники пенітенціарної служби, слідчого ізолятора у міськраді звивалися в’юном, намагаючись пом'якшити неприємну для них ситуацію. На зустрічі з
Житомирським виконкомом начальника СІЗО пана Шидловського не було, а начальник оперчастини Воєвода, виявляється, не знає, що діється в його закладі. Виникає питання, а чи на своєму він місці? Чому не відсторонені від посади на час слідства керівники установи?
Розмова з громадськістю проходила скандально.
Заступник начальника управління полковник Бобриньов посилався на таємницю слідства, наприкінці, правда, приніс вибачення і подальша розмова протікала більш-менш відкрито. Але доля дитини вже понівечена черствістю судді і непрофесіоналізмом співробітників слідчого ізолятора.
Хочу нагадати нашим «органам», що є ще батько дитини, учасник АТО, який зараз на передовій, на сході ризикує кожен день життям. А в тилу вгодовані, пещені чинуші понівечили долю його сина. Як вчинить батько-солдат – передбачити важко. Суспільство дуже збурене, досить одного сірника, щоб стався вибух.
Анатолій Репіков – юрист, член виконкому сказав, що на засіданні робочої групи розбирали випадок тілесних ушкоджень підліткові, який перебуває в СІЗО. Повинні бути притягнуті до відповідальності співкамерники, винні особи, хто відповідальний за розміщення та здійснення внутрішнього контролю.
Громадський активіст Ігор Малі впевнений, що зло криється в керівникові СІЗО № 8 і що начальник Костянтин Шидловський негайно повинен подати у відставку. Він запропонував передати папір і ручку начальнику СІЗО для написання заяви про негайну відставку.
Загалом після бурхливої і непростої дискусії з керівництвом пенітенціарної служби було підписано заяву громадськістю та членами виконкому на ім'я генерального прокурора та голови пенітенціарної служби з вимогою розібратися в цьому злочині.
Сергій Форест
