Спортсмен, тренер і захисник України… Три покликання, які поєднав у своєму житті Юрій Городній. Його відданість волейболу, любов до молоді та патріотизм залишили глибокий слід у спортивній спільноті.
У турнірі, присвяченому його пам’яті, беруть участь шість жіночих команд: волейбольний клуб "Fox" (Житомир), команда дитячо-юнацької спортивної школи Житомирської міської ради, команда Черняхівського ліцею №1, волейбольний клуб "Північ" (с. Березівка), "Амазонки" (смт Попільня) та "Поліські вовчиці" Поліського національного університету.
На заході присутні дружина Юрія Інна, його доньки Карина та Яна, а також батьки – Віктор Миколайович і Світлана Петрівна. Прийшли й вихованці тренера.
17-річний Костянтин Прохорчук згадує Юрія як наставника, який навчав не лише спорту, а й життєвих цінностей. "Шкодую, що не завжди дослухався до його порад, – зізнається хлопець. – Тепер, подорослішавши, я розумію, що він прагнув виховати в нас не лише сильних спортсменів, а й людей з правильними життєвими орієнтирами".
16-річний Паша Гутніков пригадує, як Юрій Городній прийшов до школи №30 та запросив його спробувати себе у волейболі. "Мені було десять років, і я вагався. Але після першого заняття зрозумів, що хочу грати. Потім був створений клуб «Амбасадор», і ми рік їздили Україною на змагання. А потім… повномасштабна війна. У перші дні тренер пішов захищати Україну. І загинув".
Паша згадує останнє повідомлення, яке отримав від тренера 24 лютого 2022 року: "Як ти? Як твоя родина? Тримаймося". Ці слова залишилися для нього символом підтримки й турботи.
Тренерський талант Юрія Городнього підтверджений численними нагородами, зокрема і званням «Кращий тренер міста».
42-річний старший сержант Юрій Городній загинув 16 травня 2022 року під час артилерійського обстрілу поблизу Троїцького на Луганщині. Його загибель стала великою втратою для громади, та пам’ять про нього продовжує жити в його вихованцях.
Молоді волейболісти, яких він навчав, несуть його цінності далі, перетворюючи їх на нові перемоги і досягнення.
