Олег ПІНСЬКИЙ: Тільки та влада має право на існування, яка поважає своїх громадян

21.05 09:03    

«Умови виживання»
Безробіття, найбільша в Європі інфляція, цілеспрямоване винищення села, нові податкові збори, збільшення тарифів на комунальні послуги, ситуація з кредитами й депозитами в банках — усього, що зараз відбувається і що призводить до безправ’я простих людей перед вседозволеністю можновладців, не перерахувати.

Соціологічні дослідження показують до чого ми дожилися: сьогодні 92 відсотки населення України належать до категорії незабезпечених. Це підтверджують і міжнародні аналітики, які за всіма показниками — як в економіці, фінансовій системі, так і в соціальній сфері — відводять нашій країні одне з останніх місць у світовому рейтингу. І це при тому, що ще не так давно, десь два десятиліття тому, Україна мала потужний промисловий потенціал, розвинене сільське господарство, а на рівень соціальної захищеності наших громадян рівнялися провідні країни Європи.

Сьогодні майже кожна сім’я в Україні поставлена в умови виживання. Розуміємо: в країні економічна і фінансова криза. Але ж “затягування пасків” стає для простих людей уже безкінечним і нестерпним процесом.

Відбувається відвертий геноцид українського народу. І проводиться він руками теперішньої влади та тих політичних сил, які посіли керівні позиції в державі, й тепер, заради власного збагачення та під прикриттям ними ж створеної кризи, вичавлюють із людей останнє.

Чого тільки варті невмотивовані та непрозорі зміни цін і тарифів на комунальні послуги, які стрімко зростають щомісяця. На що витрачаються ці шалені гроші, в які проекти вони вкладаються і яка кінцева мета їх застосування? Цей фінансовий потік губиться в надрах можновладної еліти, а потім ми дізнаємось, як це було минулого року, що Україна знову заборгувала за газ. І це при тому, що населення сплачує за нього майже стовідсотково. Та ж ситуація з постачанням води, тепла тощо. От тільки змін на краще в комунальній сфері як не було, так і немає: вона залишається в аварійному стані. І може настати час, коли не тільки автомобілі, цілі будинки провалюватимуться під землю, де через зіржавілі комунікації стічні води розмивають грунт.

Нав’язане всім нам зростання цін і тарифів на компослуги має перед собою ще одну більш далекосяжну мету. Через теперішнє безробіття, низькі зарплати люди їх просто не зможуть сплачувати. Сьогодні вже маємо чимало прикладів, коли через суди у громадян в рахунок боргів відбирається майно. Далі настане черга квартир. І так буде, якщо ми терпітимемо самоправство цієї влади, яка за півроку не спромоглася навіть на створення антикризових заходів, а те, що вона пропонує, тільки погіршує ситуацію.

Відбувається пряма “оббиралівка” народу. В тому числі – і через інфляцію.
Так, за останні шість місяців місячна вартість встановленого урядом споживчого кошика в тій частині, що стосується харчування, збільшилась на 40 відсотків. А коефіцієнт якості життя для переважної більшості сімей погіршився більш ніж в 1,5 раза. Це – за даними Держкомстату, який, до речі, не враховує витрати громадян на медикаменти та лікування, а вони у людей похилого віку становлять від 30 до 60 відсотків усіх витрат.
У статистичних звітах неправильно визначено й показники середньої зарплати – її просто завищили на 10-11 відсотків. Не враховано й те, що велика кількість зайнятого населення перебуває у вимушених неоплачуваних відпустках, або ж стали безробітними.

Для кого створюється вся ця містифікація? Думається, насамперед, для міжнародних спостерігачів, які на основі подібних статзвітів можуть зробити висновок, що в Україні не все так погано, а влада робить усе можливе для покращення життя народу в кризових умовах.
Та як воно насправді, ми знаємо самі, бо живемо в цьому безладі та свавіллі, яким уже настав час дати відсіч, бо коли громадянам банки відмовляються віддавати їхні заощадження і зарплати з депозитів підприємств та організацій, а уряд при цьому за цим лише бездіяльно спостерігає, то інакше, як наругою над правами людини, це не назвеш. Як і те, що Держбюджетом нинішнього року встановлений прожитковий мінімум нижче передбаченого законом і Конституцією, причому без урахування інфляції і незмінно на весь рік.

Цього не дозволяв собі жоден попередній уряд, а цей знизив планку життєвого рівня населення до такої межі, що справжні злидні торкнуться тепер не одну сім’ю.

Далі буде...

Олег ПІНСЬКИЙ,
перший секретар
Житомирського обласного комітету
Соціалістичної партії України