Олег Пінський, головний соціаліст Житомирщини, про шлях подолання наслідків кризи

30.05 09:55    

Від ліберальної до соціальної політики – шлях подолання наслідків кризи


Слідування ліберальній політиці, яке впродовж років незалежності покірно демонструє українська влада, несе для громадян, всього народу і держави великі загрози. Ігнорування регулятивної ролі держави, догоджання приватним інтересам олігархів спотворюють суспільні відносини, деформують структуру економіки, підлаштовуючи її під потреби зарубіжного капіталу. Експортна, сировинна орієнтація виробництва, згортання внутрішнього ринку, його залежність від імпорту, фактично вільний обіг іноземних емісійних грошей жодного разу не були предметом аналізу і заходів усіх українських президентів і більшості урядів. Влада веде Україну в стан третьорозрядних держав.
Події останніх років переконливо засвідчили, що єдиний шанс для України вийти на ефективний самостійний шлях розвитку – соціалізм. Це шлях, яким йде більшість європейських країн. Соціальні гарантії, сучасна і інноваційна економіка, сильна і незалежна держава, відповідальна влада, заможне життя, розвинені наука і освіта, відроджена культура – це те, до чого прагнуть наші громадяни, це наш український шлях до справедливого і солідарного суспільства, до соціальної держави.

Соціальну державу ми розуміємо як ефективну систему нових державних і громадських інститутів, що вирішують проблеми людини. У більш широкому розумінні слова це – демократичний соціалізм.

Найперше, що необхідно усвідомити, демократичний соціалізм – це перспективна соціально-економічна модель інформаційного суспільства, суспільства знань, в якому освіта стає базовою умовою розвитку людини.

По-друге, сама соціалістична ідея нерозривно пов’язана з культурою, з віковічним устремлінням людей до гармонійного світоустрою, достойного і безпечного життя.

По-третє, соціалізм – це свобода і демократія. Свобода не може норомально існувати без справедливості. Поза справедливістю демократія залишається не більше, ніж загальним гаслом. Лише там, де реалізовані соціальні права людини, вона отримує можливість повною мірою скористатися своїми політичними правами і свободами у здійсненні своїх життєвих планів.

По-четверте, соціалізм – синтез всього попереднього досвіду людства, в т. ч. й у сфері ринкових відносин. Соціалізм не ліквідовує ринок, а перерозподіляє владу над ринком – від олігархії до громадянського суспільства і держави, тим самим усуваючи кричущі деформації ринкових відносин.

По-п’яте, соціалізм не заперечує і приватну власність. Він – за різні форми власності, їх ефективну взаємодію. Він виступає не за ліквідацію інституту приватної власності, а за політичне регулювання права власності, встановлення державного контролю над тим, як вона функціонує, і над розподілом доходів.
По-шосте, соціалізм передбачає здійснення ефективної національної екологічної політики, реальної політики, а не передвиборних обіцянок.

По-сьоме, соціалізм забезпечує справедливість в розподілі того, що створено суспільством. Справедливість в розподілі – це, перш за все, соціальні гарантії, бережливе ставлення до головного багатства країни – людини.

Обставини, що склалися в Україні, диктують необхідність політичного вибору на користь демократичного соціалізму. Праві погляди і ліберальні переконання – зовсім не те, що потрібно сьогодні країні і її громадянам. «Добудова капіталізму» прирікає наше суспільство на жорстке протистояння багаті-бідні, на доганяючий розвиток, що означає топтання на місці і втрату значної частини національного суверенітету. І чим раніше українське суспільство зрозуміє це, тим меншими будуть втрати на шляху в майбутнє. Бо нові українські ліберали з самого початку виродилися в замкнутий снобістсько-тусовочний клас, під «керівництвом» якого Україна неминуче сповзе у «третій світ», ніколи не ставши рівноправним членом європейського співтовариства.

Порятунком для української держави і захистом для її громадян є соціалізація всіх сфер суспільного життя, посилення ролі держави, плановість і прогнозованість її розвитку, дисципліна і відповідальність кожного, хто має відношення до влади.

Поки ми не передамо владу на місця, не збережемо ті соціальні аспекти, буде поглиблюватись криза. Або ми будемо сьогодні йти в напрямку Європи, оберем ту модель соціальної справедливості, яка є сьогодні в більшості країн ЄС: коли до влади приходять ліві, які контрольовані сьогодні не тільки народом, а й представництвом Соцінтерну.


Олег ПІНСЬКИЙ,
перший секретар
Житомирського обласного комітету
Соціалістичної партії України