«Економічний підрив», Або за що нам таке щастя (першочергові урядові ініціативи): - підвищення акцизу (як наслідок - ціни) на дизпаливо, а значить на с/г продукцію та все, що перевозиться;
- підвищення плати за користування радіочастотами - здорожчення мобільного зв’язку;
- податок на депозити вище 50 тис. грн. (багатіїв з 5 тс. баксів) - шлях до паніки і руйнації банківської системи, яка і так ледь тримається; ще більша недоступність кредитів - Всі ці ініціативи раніше проштвохувались Азаровим і блокувались тодішньою опозицією.
- здали без бою десятки стратегічних об’єктів на мільярди доларів у Криму;
У той же час: - жодних ініціатив, щоб олігархи, особливо причетні до режиму, допомогли країні в скрутні часи (доплатили несплачені податки і вартість приватизованих об’єктів, оподаткування дивідендів за 15%, повернення коштів з офшорів тощо);
- відсутність чітких цифр та напрямків урізання адміністративних витрат; скорочення роздутих штатів органів управління;
- жодних економічних санкцій щодо російського бізнесу в Україні (адекватна реакція на поведінку загарбників) - арешт рахунків і націоналізація російських банків, підприємств тощо;
- гроші за газ будемо платити росії за рахунок кредитів МВФ;
- повна некерованість вертикалі влади, особливо на місцях...
Кардинальні реформи (а не їх імітація) дуже потрібні, але все знову перекладається на плечі простих смертних і сподівання, що ми все зробимо самі. Ми то справимось, хоч і важкою ціною.
А ви? Може все ж кулю в лоб?...
Микола КострицяЖитомирські новини
