Займаючи менше 6% площі Європи, Україна володіє приблизно 35% її біорізноманіття. Біота (стала сукупність рослин, тварин, грибів та бактерій, що об'єднані спільною територією) України нараховує понад 70 тис. видів, з них флора та мікобіота (гриби, слизовики, водорості, лишайники, мохи, судинні рослини), фауна — понад 45 тис. видів.
Як повідомили Інтернет-порталу
Рупор Житомира в Мінприроди, на сьогоднішній день підготовлені списки видів тваринного світу, рослинного світу та грибів, рекомендовані Національною комісією з питань Червоної книги України для включення до нового (третього) видання Червоної книги України (826 видів рослинного світу та 553 видів тваринного світу).
Кількість видів у третій редакції у порівнянні з другим виданням збільшилась на 456 видів (285 видів – рослини та гриби, 171 вид – тварини). В той же час, кількість видів у другому виданні у порівнянні з першим збільшилась на 687 видів (390 видів – рослини та гриби, 297 видів – тварини), що дозволяє зробити висновок про зниження рівня загроз для біорізноманіття за останні 15 років (різниця в часі між другим та першим виданням та підготовленим третім та другим).
Мінприроди постійно вживає заходи, направлені на збереження видів рослин та тварин, занесених до Червоної книги України, на підготовку та опрацювання проекту Закону України "Про Червону книгу України", на ведення та підготовку до видання третьої редакції Червоної книги України.
За рішенням Національної комісії з Червоної книги у 2003 році до Червоної книги України занесений ведмідь бурий.
З урахуванням критичного стану популяцій двох видів осетрових, не занесених до Червоної книги (осетер російський та севрюга), з 2000 року припинений їх промисловий лов. Вилов цих видів дозволяється винятково з науковою метою та з метою відтворення (виловлені зрілі особини поповнюють маточне поголів’я осетрів організацій, що займаються штучним розведенням осетрових). Загалом з 6 видів осетрових, зареєстрованих для України, 4 занесені до Червоної книги України (шип, атлантичний осетер, стерлядь, білуга).
З 2000 року посилений контроль за збереженням лося. Так, у 2000–2003 роках діяла заборона на його мисливське добування (не затверджувались ліміти спеціального використання на лося). У 2004 році відстріл відбувався тільки з селекційною метою. У 2005–2007 роках ліміти затверджувались вибірково тільки для тих господарств, де це дозволяла мінімальна його чисельність. З 2008 року – тільки для тих господарств, де чисельність лося дорівнювала або перевищувала оптимальну чисельність.
Переліки видів тварин, рослин та грибів, які пропонувалися до третього видання, було розглянуто та погоджено 18 грудня 2007 року, форма подання відомостей про кожний вид, занесений до Червоної книги затверджена Національною комісією з питань Червоної книги України 29 жовтня 2008 року.
На засіданні Національної комісії з питань Червоної книги України, яке відбулося 27 березня 2009 року, було обговорено питання подальшої підготовки до видання Червоної книги України (рослинний світ і тваринний світ) та складу редакційної колегії третьої редакції Червоної книги України.
Чергове засідання Національної комісії з питань Червоної книги України відбулося 24 квітня 2009 року. На ньому були обговорені проблемні питання з підготовки остаточного Переліку видів для включення у третє видання Червоної книги України, зроблені уточнення таксономічного статусу деяких видів, визначення категорії охорони для видів, що пропонуються, в тому числі розгляд питання щодо доцільності та необхідності включення лося, деяких видів осетрових риб та інших видів, щодо яких не вироблено одностайної позиції. Про результати обговорення буде повідомлено додатково.
Відповідно до договорів, укладених в 2008 році, третє видання Червоної книги (тваринний світ і рослинний світ), кожне накладом п’ять тисяч примірників, має вийти із друку до 20 серпня 2009 року.
