Марина Лазебна: Перший крок до ментального добробуту – не залишатись сам на сам із проблемою

22.02 10:02    

Міністр соціальної політики Марина Лазебна взяла участь у «круглому столі», який відбувся у форматі діалогу з молоддю на тему «Турбота про ментальне здоров’я». «Круглий стіл» було проведено за участю першої леді України Олени Зеленської, представників Міністерства охорони здоров’я, Міністерства освіти і науки, ВООЗ в Україні, БО «Об'єднання підлітків і молоді Teenergizer» та за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Grand Challenges Canada, MH4U.

Під час «круглого столу» Марина Лазебна через особисті історії продемонструвала молодим людям, що тривоги та невпевненість в собі – це нормально, завдяки ним людина шукає відповіді на складні питання та справляється з життєвими викликами.

«Без тривоги і хвилювань ми б не впорались з цим життям, без невпевненості в собі – не розвивались. Тому це – про силу і звернутись за допомогою, коли складно, - це теж про силу. Попросити про допомогу - це рішення, завдяки якому ти повертаєш собі контроль над своїм життям, береш кермо в свої руки. Тому не залишайся сам на сам із проблемою. Допомога є. Сьогодні ми будемо багато говорити про ментальне здоров’я. Але я хочу розширити рамку нашого діалогу і говорити не лише про ментальне здоров’я, але ментальний добробут. Це відчуття, що ви живете в гармонії з собою та світом, керуєте своїм життям та справляєтесь з життєвими викликами. Я пропоную поговорити про те, що необхідно для того, щоб забезпечити ментальний добробут нашим дітям, підліткам і молоді. Що можемо зробити ми - як влада, ми – як відповідальні дорослі, і що можуть зробити самі молоді люди, щоб допомогти собі», - виступила з промовою Марина Лазебна.

Міністр відмітила, що, в першу чергу, підтримку молода людина може отримати в родині. Вона окреслила, як держава допомагає родинам з дітьми, які потрапили в ті чи інші складні життєві обставини, залишитись разом, отримати послуги, в тому числі психологічні, необхідні для того, щоб батьки могли бути підтримкою та опорою для дітей.

Зокрема, нагадала про послуги для дітей з інвалідністю та їхніх родин: супровід під час навчання, послуги денного перебування, тимчасового перепочинку для батьків дітей з інвалідністю, які необхідні для того, щоб родина могла залишатись разом, а діти не потрапляли до інтернатів.

Також Марина Лазебна розповіла про погоджені основні кроки для розвитку раннього втручання, завдяки якому батьки допомагають своїм дітям розкрити максимум своїх можливостей і жити в суспільстві, а не поза ним. Вона розповіла про підтримку держави для дітей та підлітків у тих випадках, коли родина замість того, щоб бути підтримкою, стає джерелом небезпеки, насильства, а також у випадках потрапляння до ситуацій торгівлі людьми.

«Але для того, щоб побудувати відкрите та інклюзивне суспільство, де ментальний добробут молоді є цінністю і кожна молода людина може розраховувати на допомогу, самих лише дій влади недостатньо. Ми маємо бути відповідальними дорослими. Вчителі, лікарі, поліцейські, соціальні працівники – всі ці дорослі, які щодня контактують з дітьми та підлітками, мають бути відповідальними та вартими довіри і небайдужими. Не обмежуватись вузькопрофесійними запитаннями при зустрічах з дітьми і підлітками, а звертати увагу на їхній психологічний стан, ознаки ментального неблагополуччя і реагувати. При цьому, особливу увагу приділяти молоді з інвалідністю, важкими хворобами, постраждалим від військових дій, домашнього насильства, молоді з сімей в складних життєвих обставинах, з числа національних меншин, ЛГБТКІ-спільноти, та інших вразливих груп. Ми маємо бути для наших дітей таким суспільством, в якому немає ізоляції, стигми, дискримінації, а натомість – реалізованість, соціальні зв’язки, та затребуваність молоді. А самим молодим людям хочу порадити, по-перше, знайти «точку опори» у своєму оточенні: батьки, друзі, вчителі, сімейний лікар, психолог у школі або інституті. Оберіть принаймні одного дорослого, якому ви можете довіряти, і говоріть з ним про свої проблеми. Якщо такого дорослого немає - скористайтесь безкоштовними телефонними лініями довіри, службами психологічної допомоги – будь-який спосіб, який для вас прийнятний. Якщо не отримали підтримки або розуміння в одному місці – це не означає, що весь світ проти вас. Це означає лише те, що прямо зараз обране джерело не спрацювало. Звертайтесь до інших. Ну і ще: бути підтримкою для інших часто допомагає впоратись зі своїми негараздами. Волонтерство в будь-якій сфері може допомогти. Допомагайте друзям. Ви краще можеш помітити, що знайомий одноліток переживає психологічні проблеми. Допоможіть йому не відчувати себе самотнім, допоможіть наважитись звернутись за допомогою», - прокоментувала Марина Лазебна.