Пресофіцер поліції Донеччини врятував з-під обстрілу цуценя

22.08 13:29    

Песика кількох місяців від народження Павло Дяченко знайшов на руїнах у Бахмуті, коли фіксував воєнний злочин росії.
Поліцейський не зміг залишити маленького напризволяще, чим врятував тварині життя - вже за годину у те місце знову поцілили окупанти. Рем щиро любить свого рятівника та завжди поруч із ним – і на службі, і вдома.
«Він був зовсім маленьким, наляканим та беззахисним, а з неба падав «вогняний дощ». Я не міг залишити його в небезпеці», - згадує поліцейський Павло Дяченко.
Того дня російські військові накрили страшним вогнем місто. Били артилерією та касетними боєприпасами, навколо - вибухи та пожежі. Комунікаційник поліції Бахмута разом із керівництвом та слідчо-оперативною групою виїхав до місця обстрілу для документування та надання допомоги людям.
«Ми працювали у місті, і побачив цуценя. Людей поруч не було.
Почався обстріл - він заскиглив, вирішили забрати. За годину виявилося, що снаряд влучив просто в те місце, звідки я забрав Рема», - розповідає поліцейський.
Пес залишився жити зі своїм рятівником. Тепер він завжди поряд з Павлом Дяченко, навіть під час виїзду на місця обстрілів – «допомагає» фіксувати воєнні злочини.
«Коли небезпечно, він чекає в автомобілі, в інший час - завжди поруч. Проте встиг пройти бойове хрещення»,- говорить правоохоронець.
Так, під час виїзду разом з ювенальними поліцейськими до багатодітних родин окупанти відкрили вогонь. Пресофіцер швидко схопив цуценя та впав на землю, накрив його собою. Вже за секунду хвостова частина снаряда впала у кількох метрах від них.
«Він відчуває, коли почнеться обстріл, одразу ховається та скиглить, він - як дзвіночок, і ми всі знаємо, що треба ховатися. Для кожного поліцейського у відділі він розрада, психологічне розвантаження, його всі знають і люблять», - зізнається Павло Дяченко.
Поліцейський розповідає, що люди при можливості евакуюються разом із тваринами.
«Був випадок у Сіверську, приїхали документувати обстріл та завезти гумдопомогу. До нас підійшла жінка та попросила вивезти її з чоловіком, який майже осліп через стреси. Побігла за сумкою. Дивлюся, а там кіт. Навіть особисті речі не взяли, а вирішили забрати тварину», - згадує комунікаційник