У Києві презентували результати дослідження про читання серед дорослих і дітей у 2024 році

12.12 22:45    

12 грудня в агентстві «Укрінформ» відбувся круглий стіл «Зміцнення позиції української книги», у рамках якого учасники обговорили результати дослідження про читання та стан книжкового ринку в Україні у 2024 році.

Опитування проводилося на замовлення Українського інституту книги агенцією Info Sapiens. У ньому взяли участь 1018 дорослих українців та 1076 дітей.

Результати дослідження презентувала директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. Зокрема, вона зазначила, що частка прочитаного українською мовою за рік зросла з 57% до 76%. «Сподіваємося, що книги займуть важливе місце у суспільстві, адже в них закладено глибокий сенс. Читання є основою, на якій будується розвиток людського потенціалу та вся наша культура».

За словами народної депутатки України, заступниці голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенії Кравчук, українці стали більше читати під час війни, у порівнянні з дослідженням 2020 року, яке проводилося перед повномасштабним вторгненням. Попри це, серед дозвіллєвих практик лідирують такі, як перегляд соціальних мереж та читання новин, тоді як читання книжок займає лише 11-ту позицію з 19-ти: «Важливо працювати над популяризацією читання. Я переконана, що «відсутність часу на читання» часто є лише відмовкою. Дослідження показали, що молодь віком 17-18 років читає активніше, ніж інші вікові групи. Це спростовує стереотип про низький рівень читання серед молоді. Більше того, 67% молодих людей підтримують програму єКнига навіть під час війни».

Також Євгенія Кравчук акцентувала на тому, що лише половина опитаних українців схвалює субсидії для книгарень під час війни. «Необхідно пояснювати українцям, що книгарні — це не лише місця продажу книг, а й простори для спілкування та культурного розвитку», — резюмувала вона.

Перший заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко підкреслила важливість формування звички до читання з раннього дитинства, адже воно має стати не просто дозвіллям, а щоденною необхідністю. Вона відзначила позитивну динаміку зростання читання саме українською мовою та підтримку учасниками опитування програми єКнига, що спрямована на придбання саме україномовних книг.

«Цифри, показані в дослідженні, надихають і дають підґрунтя для аналізу. Ми бачимо, що люди однаково читають книги як з домашніх бібліотек, так і купують нові, що свідчить про поступове оновлення сімейних книгозбірень. Проте показник користування бібліотеками залишається вкрай низьким, і це виклик, над яким треба працювати. Бібліотеки, особливо в малих населених пунктах, повинні стати осередками для об’єднання спільнот та культурного розвитку», — підкреслила Галина Григоренко.

Тему продовжив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь: «Формування культури читання починається вдома — з родинних традицій та прикладу батьків, які впливають на звички своїх дітей. Наше завдання — забезпечити зміцнення позицій української мови в школах. Це стане вирішальним чинником для розвитку культури читання україномовних книг, їх доступності та реалізації загальної стратегії підтримки української книжкової справи».