Всесвітній день обізнаності про епілепсію

10.02 14:53    

Міжнародний день епілепсії має на меті підвищити обізнаність і розповісти широкій громадськості правдиві факти про епілепсію.

Епілепсія є одним із найпоширеніших неврологічних захворювань у світі. Але громадський страх і нерозуміння природи хвороби зберігаються й досі. Через це тема боротьби з епілепсією не є необхідно поширеною. Така ситуація призводить до життя в тіні, відсутності розуміння індивідуального ризику, дискримінації на робочих місцях і в громадах. Тому, це захворювання є серйозною соціальною проблемою.

Люди з епілепсією не повинні бути соціально ізольованими. Обмеження спілкування, стигматизація викликають депресію і зниження емоційного рівня. Це сприяє зниженню якості життя і більшій кількості приступів. Люди з епілепсією передчасно помирають частіше, ніж решта населення в цілому. Найпоширенішою причиною смерті від епілепсії є раптова несподівана смерть, відома як SUDEP.

Що потрібно знати про епілепсію

За даними ВООЗ, на епілепсію в активній формі страждає приблизно 4-5 осіб на тисячу. По всьому світу цією хворобою страждає більш ніж 65 мільйонів людей. Важливо відзначити, що приступи епілепсії піддаються профілактиці. Більшість людей можуть жити без них за умови забезпечення відповідної діагностики та лікування. Мірами профілактики являються попередження травм голови та якісна перинатальна допомога.

Епілепсія – це хронічний розлад мозкової діяльності, для якого характерні напади, що повторюються, проявляються у вигляді короткочасних мимовільних судом у якійсь із частин тіла або ж по всьому тілу та іноді супроводжуються втратою свідомості, а також втратою контролю за функціями кишечника або сечового міхура. Епілептичні напади можуть мати форму як незначних провалів у пам’яті, так і важких тривалих конвульсій, а також різнитись за частотою.

Поширена думка, що епілепсією хворіють тільки з дитинства. Проте насправді хвороба може проявлятися в будь-який момент життя, як генетична, так і спровокована ударом голови або сильним стресом.
Водночас, епілепсію не можна «підхопити», тож люди з цією хворобою не «заразні».

Ще один міф стосується того, що під час нападу людині до рота треба покласти ложку, щоб вона не проковтнула язик. Проковтнути язик під час епілептичного нападу неможливо, а от зламати людині зуб чи пошкодити ясна — цілком. Крім того, це також може призвести до того, що язик заблокує доступ повітря і призведе до утрудненого дихання.

Як правильно надати першу допомогу у разі епілептичного нападу
Поради щодо першої допомоги у разі епілептичного нападу:
зберігайте спокій і відмічайте тривалість судомного нападу;
надайте безпечне положення людині, заберіть усі небезпечні предмети. Покладіть людину на бік, а під голову підкладіть щось м’яке, наприклад куртку;
не намагайтеся силою «зупинити» судоми: зігнути/розігнути кінцівки, притиснути людину до поверхні тощо;
не кладіть людині до рота жодних предметів;
залишайтеся поруч із людиною під час судом;
занотуйте час і симптоми судом, які спостерігали.

Якщо ж ви самі хворієте на епілепсію й відчули наближення нападу, то треба лягти на підлогу, підклавши під голову м’яку подушку або куртку. Не дивіться в телефон чи телевізор, оскільки швидка зміна кадрів може призвести до судом.

Також радимо написати або переповісти інструкцію своїм близьким і знайомим: що особисто вам допоможе або що завадить при нападі, чи завершиться він самостійно або треба викликати «швидку».

Якщо ви підозрюєте, що у вас епілепсія, то варто зробити наступні кроки:
звернутися до сімейного лікаря та отримати направлення до невролога;
пройти призначені обстеження та аналізи від невролога, зазвичай це МРТ, ЕЕГ, аналізи крові та аналізи сечі, також можуть бути назначені генетичні аналізи, як епіпанель або загальний;
отримати від невролога свою програму лікування та рецепти на ліки;
повторювати видачу рецептів у сімейного лікаря онлайн або офлайн.

В Україні хворі на епілепсію мають право на безоплатне лікування за Програмою медичних гарантій від Національної служби здоров’я України (НСЗУ). 

Епілепсія — не вирок, вона не повинна перешкоджати реалізації життєвих планів людини.