Міністерство освіти і науки України пояснює, що насправді передбачає реформа старшої школи.
Що змінить реформа:
Вибір учнями профілів і предметів / курсів. У місцевості, де живе учень, заклад/-и освіти має / мають пропонувати різноманітні профілі, а не лише гуманітарні.
Для впровадження реформи потрібно змінити мережу закладів освіти. Старші учні мають вчитися у великих ліцеях: що більше учнів на паралелі, то більше груп можна створити для вибору профілів і предметів / курсів. Тоді зʼявиться можливість запропонувати вчителям у ліцеях повне навантаження, а також забезпечити викладання профільних предметів / курсів. Також ліцеї будуть оснащувати потрібним обладнанням.
Найкраще, якщо ліцеї будуть відокремленими. Адже старшокласники потребують інших підходів, аніж молодші учні, а спосіб організації навчання може бути іншим (наприклад, змінні групи замість класів, вивчення одного предмета в межах семестру за модульним принципом тощо).
Читайте по темі: У Житомирі відбувся міжрегіональний освітній форум «Формування мережі старшої школи: виклики та перспективи» - https://ruporzt.com.ua/oblasni_novini/216874-u-zhitomir-vdbuvsya-mzhregonalniy-osvtny-forum-formuvannya-merezh-starshoyi-shkoli-vikliki-ta-perspektivi.htmlЩо не змінює реформа:
Гімназії й початкові школи (1–9, 5–9, 1–4 класи) НЕ ЗАКРИВАТИМУТЬ. Проте пропонується змінити тип окремих закладів освіти. Деякі з них стануть ліцеями (навчатимуть переважно старшокласників), інші — гімназіями та початковими школами й збиратимуть дітей громади відповідного віку.
До прикладу, у Шептицькій громаді (Львівська область) уже відбувається реорганізація мережі закладів освіти. Нині там працює один відокремлений академічний ліцей (буде два), більшість інших закладів є гімназіями (1–9 класи) і один — початковою школою (1–4 класи). У громаді не закривали школи й не планують.
Початкова школа лишиться якнайближче до місця проживання дитини. Цю норму регламентовано законодавством, вона не потребує змін.
Мінімальну і максимальну кількість учнів у 1–9 класах. Мінімальна кількість учнів — 5, максимальна — 24 у початковій школі, 30 — у базовій.
Де будуть вчитися діти, які не зможуть продовжити навчання у своїй школі?
Розгляньмо кілька варіантів:
Дитина вчиться в 1–9 класах школи, яка стане відокремленим ліцеєм (матиме тільки 10–12 класи). У такому разі учень зможе продовжити навчання в 1–9 класах в іншому закладі освіти своєї громади.
Дитина вчиться в 1–9 класах школи, яка буде гімназією (матиме тільки 1–9 класи). Тоді учень довчиться до 9 класу в цій школі, а продовжити навчання зможе в ліцеї своєї чи іншої громади, закладі професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої освіти.
Чи буде фінансування обладнання для ліцеїв?
Уже зараз держава виділяє кошти на обладнання для лабораторій, майстерень. Цьогоріч для пілотних 10 класів 500 млн грн виділено — буде облаштовано кабінети природничої, математичної та технологічної освітніх галузей.
Також нещодавно Уряд затвердив ще 500 млн на обладнання кабінетів біології, географії, математики, фізики, хімії та STEM-лабораторій закладів, які будуть ліцеями з 2027 року.
Торік 1,22 млн грн субвенції НУШ було спрямовано на природничі кабінети, а цьогоріч 1,39 млрд грн — на кабінети природничої, математичної освітніх галузей, міжгалузевих та інтегрованих курсів. Частина цих обладнаних закладів стане ліцеями.
Уряд планує продовжити інвестиції.
Упроваджувати реформи — завжди складно для громад і держави. Та головне, на що мають орієнтуватися освітяни та політики, — це інтереси дитини й майбутнє держави. Батьків просимо не піддаватися маніпуляціям та критично оцінювати інформацію, яка поширюється про реформи.
МОН залишається відкритим до діалогу та роз’яснень і закликає зацікавлені сторони конструктивно обговорювати зміни, що сприятимуть підвищенню якості освіти. Разом ми можемо створити систему, яка забезпечить рівні можливості для всіх дітей незалежно від місця їхнього проживання.
