Світлана Гринчук: Україна підтримує Угоду про відкрите море та завершує юридичні процедури для приєднання до цього міжнародного механізму

10.06 23:37    

У Ніцці триває третя Конференція ООН з питань океану, участь в якій у ці дні беруть представники понад 120 країн світу, у тому числі і України. Одна з головних цілей заходу - забезпечити якнайшвидше набрання чинності Угодою про збереження та стале використання морського біологічного різноманіття в районах за межами національної юрисдикції або так званою Угодою про відкрите море.

Як відзначила Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук, ця Угода є третьою імплементаційною Угодою в рамках Конвенції ООН з морського права (UNCLOS). Угода про відкрите море була ухвалена в 2023 році для захисту океанських екосистем і забезпечення сталого використання морських ресурсів в міжнародних водах. Для набрання чинності цим документом, необхідно щоб його ратифікувало понад 60 країн. Власне підписання Угоди країнами-учасницями можливе лише до 20 вересня 2025 року. Однак 50 країн подали ратифікаційні документи вже за декілька годин до відкриття Конференції ООН у Ніцці, а 15 країн офіційно зобов’язалися приєднатися до них. Загалом серед країн, які вже підписали Угоду – всі країни-члени ЄС, США, Канада, Китай, Індія. Передбачувано, країна-агресор не підтримує Угоду.

Про що Угода про відкрите море?

“Це перший у світі міжнародний документ, що об'єднає зусилля країн та встановить правові механізми захисту біорізноманіття й екосистем фактично на ⅔ Світового океану або половині земної поверхні. Угода передбачає створення морських природоохоронних територій, впровадження механізму оцінки впливу на довкілля діяльності країн у Світовому океані, регулювання рівного та справедливого доступу до генетичних ресурсів океану та розвиток і обмін відповідними технологіями та знаннями в галузі наукових досліджень”, — наголосила Світлана Гринчук.

Чому для України важлива участь в Угоді попри те, що країна не має доступу до океану? Міністр назвала декілька ключових аргументів:

Угода - це додатковий інструмент для боротьби зі зміною клімату, втратою біорізноманіття та забрудненням довкілля, а також для виконання взятих Україною попередніх міжнародних зобов'язань - наприклад, за Конвенцією з біологічного різноманіття, яка, серед іншого, встановлює ціль - захист 30% територій і океанів до 2030 року, та Паризької угоди у частині обговорення Blue Carbon;
це підтвердження про-європейської позиції України;
це можливість в міжнародній площині брати участь та впливати на прийняття рішень щодо морського біорізноманіття та протидіяти інтересам та амбіціям росії, яка зараз виступає проти Угоди;
це також додаткова можливість привернути увагу світу до негативного впливу, який чинить росія на довкілля Криму та Чорного моря;
це можливість для України розвивати науковий потенціал, а також додаткові переваги для низки галузей промисловості, наприклад, хімічної та фармацевтичної.
“Цивілізований світ сьогодні єдиний у розумінні, що стан морських екосистем, кліматична стабільність та продовольча безпека - взаємопов'язані. І Україна є не лише частиною, а повноправним учасником цієї свідомої міжнародної спільноти. Тож робота над приєднанням до нового міжнародного механізму захисту біорізноманіття триває”, — написала Світлана Гринчук.