В Україні викрито священника УПЦ (МП), який підтримував агресію рф і «русский мир»

24.04 17:09    

За процесуального керівництва Луганської обласної прокуратури повідомлено про підозру священнослужителю УПЦ (МП), який здійснював інформаційну діяльність на користь держави-агресора.

За даними слідства, архімандрит під час спілкування з парафіянами та в заборонених в Україні соцмережах поширював проросійські меседжі. Він підтримував ідеологію «русского мира», хвалив керівництво рф і представників російської православної церкви, а тимчасову окупацію українських територій називав «звільненням» і «поверненням додому».

Правоохоронці встановили, що чоловік родом із Луганщини та раніше служив у Сіверськодонецькій єпархії. У 2014 році він перейшов на бік проросійських збройних формувань і виїхав до росії. Згодом повернувся в Україну, де продовжив служіння в одному з храмів на Дніпропетровщині.

Після початку повномасштабного вторгнення він підтримував зв’язки з представниками російських церковних кіл і людьми на тимчасово окупованій території Луганської області.

Під час обшуку у нього вилучили телефон і комп’ютерну техніку, які містять докази протиправної діяльності.

Йому повідомлено про підозру за виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії рф проти України (ч. 1 ст. 436-2 КК України).

Наразі йому обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Досудове розслідування здійснюють слідчі ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Нагадаємо, монахів УПЦ МП у Харкові затримано за сексуальне насильство над дівчатами.

Загалом упродовж 2025–2026 років було повідомлено про підозру 17 особам за різними статтями Кримінального кодексу України.

Зокрема, 13 підозр стосувалися глорифікації (ст. 436-2 ККУ), 1 – державної зради (ч. 2 ст. 111 ККУ), 1 – перешкоджання законній діяльності ЗСУ (ст. 114-1 ККУ), а також 2 – несанкціонованого поширення інформації про розміщення чи переміщення ЗСУ (ч. 2 ст. 114-2 ККУ).

До суду скеровано 18 обвинувальних актів, з яких 13 стосувалися глорифікації (ст. 436-2 ККУ), 2 – посягання на територіальну цілісність України (ст. 110 ККУ), 1 – державної зради (ст. 111 ККУ), 1 – перешкоджання законній діяльності ЗСУ (ст. 114-1 ККУ) та 1 – несанкціонованого поширення інформації про розміщення чи переміщення ЗСУ (ч. 2 ст. 114-2 ККУ).

За результатами судового розгляду ухвалено 12 вироків: 9 – за глорифікацію (з яких у 7 випадках призначено покарання у вигляді позбавлення волі зі звільненням від відбування на підставі ст. 75 ККУ, в 1 – штраф, ще в 1 – 3 роки пробаційного нагляду), 1 – за пособництво державі-агресору (ст. 111-2 ККУ), за яким призначено 11 років позбавлення волі, 1 – за державну зраду (ст. 111-1 ККУ) з покаранням у вигляді 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також 1 – за несанкціоноване поширення інформації про розміщення чи переміщення ЗСУ (ч. 2 ст. 114-2 ККУ), що передбачав 5 років позбавлення волі.

Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.