Оформлення статусу учасника бойових дій триває 11 місяців і навіть довше, а довідка про безпосередню участь у бойових діях не надає права на пільги. Це — найперша проблема, з якою звертаються захисники до Центру ветеранського розвитку, який діє у Житомирі на базі Державного університету "Житомирська політехніка".
Ще одна проблема — законодавство передбачає, що документи для отримання пільг мають подати не члени його родини, а особисто військовий, який в цей час перебуває на захисті країни.
Як стало відомо
https://ruporzt.com.ua/, низку питань, які потребують якнайшвидшого вирішення на рівні держави шляхом змін у відповідні постанови Уряду, озвучили у Житомирі на виїзному засіданні Тимчасової спільної комісії Верховної Ради України з питань правового статусу, соціальної підтримки, медичного забезпечення ветеранів війни, військовослужбовців, Захисників і Захисниць.
Задля нових можливостей для ветеранів у системі переходу від військової служби до цивільного життя у Житомирській міській раді розпочало роботу управління у справах ветеранів департаменту соціальної політики. Його очолив Андрій Забігайло, який з власного досвіду знає про потреби та проблеми захисників і захисниць, їхніх родин, бо сам пройшов війну.
Сюди ветерани зможуть звернутися з питань, що їх турбують, знайти підтримку, отримати роз'яснення, консультацію та супровід.
"Люди, які демобілізувалися, повинні мати змогу отримати соціально-психологічну та юридичну допомогу, пройти освітні програми, підвищити рівень кваліфікації чи змінити фах", — говорить заступниця міського голови Марія Місюрова.
Тому управління співпрацюватиме з Центром ветеранського розвитку з питань адаптації ветеранів до цивільного життя.
Адже на базі Центру ветерани можуть опанувати робітничу професію, безоплатно пройти курси з вивчення іноземних мов, навчитися основам програмування. У виші готують вчителів "Захисту України", і саме хлопці та дівчата з бойовим досвідом стають викладачами цієї дисципліни.
"Демобілізований з військовою спеціальністю не знає, як себе реалізувати в цивільному житті, — говорить про професійну адаптацію військових ректор вишу Віктор Євдокимов. — Зараз серед захисників багато операторів дронів. Він може перенавчитися з оператора військових дронів на оператора дронів у сільському господарстві, енергетиці. Це дозволить йому працевлаштуватися на якусь аграрну компанію і використовувати свої вміння та знання управління дронами вже в цивільному житті".
До слова, Житомирська політехніка працює з ветеранами з 2017 року. З того часу кількість учасників бойових дій, які пройшли професійну адаптацію на базі вишу, щорічно зростала. У 2022 році ця цифра становила 193. Захисники і захисниці мають змогу пройти навчання за 51 бакалаврською освітньою програмою та 35 магістерськими.
Наразі в нашій країні запроваджується інститут помічника ветерана. У громадах спеціально навчені фахівці надаватимуть професійний сервіс для демобілізованих військових, захисників та захисниць, які повертатимуться з військової служби, фронту в цивільне життя.
