Павло народився 29 травня 1990 року в Житомирі. Ще з дитинства він був активним і талановитим хлопцем, який з захопленням відвідував гуртки на базі центру. Він мав великі мрії, і однією з них було піти в море.
Батько Павла згадує його мрію про море, яка так і не здійснилася, але стверджує, що він завжди залишався вірним своїй справі і своїм принципам.
Директор Житомирського міського центру науково-технічної творчості Володимир Васьківський згадує Павла з теплом і гордістю: «Я знав цього хлопця з пʼятого класу. Він був завжди лідером, рішучим і завзятим. Павло не просто навчався сам, але й намагався передати свої знання іншим. Вражало, як він вмів підтримати, надавати настанови, і це було природно для нього, адже він завжди прагнув досягти результату».
Павло Наконечний навчався у Житомирському Ліцеї Nº 25, після закінчення школи вступив до Фахового коледжу бізнесу і права, де здобув професію технолога. Однак, початок війни змінив усе. Павло не зміг залишитися осторонь і став волонтером, а згодом, у квітні 2023 року, вступив до лав Збройних сил України.
За свою мужність і героїзм він був нагороджений медаллю «За оборону Авдіївки» та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий хрест».
Загинув 6 листопада 2023 року, виконуючи бойове завдання, рятуючи своїх побратимів.
Посмертно його відзначено памʼятним знаком 110 окремої механізованої бригади імені генерала-хорунжого Марка Безручка.
Памʼять про Павла живе і в його побратимах. «Людина живе, поки про неї памʼятають», — говорить Юрченко Ольга, і додає, що кожен із його товаришів по службі переконаний: «Якби не Паша, я б не жив». Він був героєм серед героїв, і його звитяга залишиться в серцях тих, хто мав честь служити разом із ним».
«Дякуючи сьогодні Вашому сину, дякуючи всім захисникам і захисницям, які знаходяться на передовій, ми дійсно можемо казати, що наша країна переможе. Велика вдячність, шана і повага нашому захиснику», — звернувся до батьків Героя начальник управління у справах ветеранів війни ЖМР Андрій Забігайло.
Слава Герою!
