Як повідомила Інтернет-виданню
Рупор Житомира родина Коктишів, Державний комітет України у справах національностей та релігій повторно відмовив білоруському опозиціонерові Ігорю Коктишу в наданні політичного притулку.
Ще в 2008 році весь світ облетіла новина про те, що Держкомнацрелігії України посприяв режиму Лукашенка. Коктиша майже три роки протримали у слідчому ізоляторі з метою видати його в Білорусь. Тоді в ситуацію втрутилися міжнародні та міжурядові організації, в тому числі і Європейський суд з прав людини, і домоглися свободи для білоруського борця за свободу. У той же час Amnesty International визнала Коктиша «в'язнем сумління».
З тих пір і до теперішнього часу тривали судові тяжби щодо відмови білорусу в наданні політичного притулку.
29 вересня 2010 Севастопольський апеляційний адміністративний суд залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Сімферополь, який визнав рішення Держкомнацрелігій про відмову Коктиша в статусі біженця незаконним.
Нагадаємо, що напередодні президентських виборів в Білорусі міграційна служба подала касаційну скаргу. На цьому етапі у справи міграційної політики втрутилася Севастопольська прокуратура, письмово визнавши, що справа Коктиша «безпосередньо входить до кола державних інтересів».
Тоді ж сталася ще одна подія: коли Ігор Коктиш з дружиною, відомий білоруський опозиціонер Артем Дубський та ін. займалися передвиборною роботою, до них увірвалися співробітники ВБНОНу і підкинули наркотики, назвавши штаб-квартиру «наркопритоном». Тільки лише завдяки серйозному резонансу справи Коктиша і інших відпустили без пред'явлення звинувачень, а щодо ВБНОНівців на чолі з їхнім начальником було порушено кримінальну справу.
Держкомнацрелігій не стали чекати рішення суду по касаційній скарзі і «переглянули» справу Коктиша, як зобов'язав їх суд першої інстанції. Але тільки замість того, щоб прийняти єдине законне рішення, 16 березня 2011 прислали білорусу ще одне повідомлення про відмову у наданні статусу біженця. Точно так само, як і першого разу – без зазначення будь-яких підстав для відмови.
– Ми вже направили новий позов на незаконне рішення до суду, – говорить Ігор Коктиш, – Також я подав скаргу в прокуратуру. Є надія, що вони розберуться з цим свавіллям. Незважаючи на те, що весь світ обурений жорстокістю режиму Лукашенка, повальними репресіями і абсолютним безправ'ям в Білорусі, Держкомнацрелігій, певно, поділяє позицію останнього диктатора в Європі і моїм прикладом демонструє всім політемігрантам з Білорусі, що шансів отримати захист в Україні у них немає. Це обурливо! Хочу підкреслити, що неприпустимою є ситуація, коли через окремих посадових осіб, які погрузли в корупції і звикли до безвідповідальності, страждає репутація України. Для мене жахливо те, що моє життя і благополуччя моєї сім'ї вкотре поставили під удар, переступивши і Закони, і людську мораль.
