Коли осуд страшніший за хворобуЩодня хвороба ВІЛ-СНІД забирає життя 8 українців, а 50 інфікуються ВІЛ-інфекцією. За словами аналітиків у 2014 році СНІД може стати причиною майже половини смертей. Громадськість сучасної України часто, не розуміючи суті питання, намагається відгородити людей, які живуть з ВІЛ-СНІД, поставивши їх поза межами повноцінного життя. Як повідомили Інтернет-виданню
Рупор Житомира в медіа-центрі, саме ця проблема й стала темою обговорення круглого столу «Дискримінація та стигматизація людей, які живуть з ВІЛ-СНІД: житомирські реалії», який відбувся 5 серпня в Житомирському прес-клубі реформ. Захід було проведено у рамках проекту Асоціації професійних журналістів та рекламістів Житомирщини «Громадське здоров’я та медіа» (за підтримки Програми МАТРА КАП Посольства Королівства Нідерландів в Україні).
У вступному слові голова правління Житомирського обласного відділення Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ-СНІД Дмитро Сапсай розповів, що сьогодні перед інфікованими виникають три основні проблеми: обслуговування у медичних закладах (як показує практика, ВІЛ-позитивним відмовляють у допомозі), прийом на роботу (99% відмовляють) та контакти з правоохоронними органами, які фактично не розділяють ВІЛ-інфікованих та наркоманів, ставлячи між ними знак «рівності».
Тому в умовах дискримінації люди, які живуть з ВІЛ-СНІД змушені приховувати свій статус і жити з хворобою на одинці, не звертаючись по допомогу медиків та продовжують страждати.
«З 1995 року СНІД крокує теренами нашої області, - зауважила заступник головного лікаря обласного Центру профілактики та боротьби зі СНІД Інна Товкач. – На сьогодні виявлено 5000 осіб з хворобою ВІЛ-СНІД. Тобто, приблизно кожен 250 житель області має позитивний статус». Також вона розповіла, що тільки половина інфікованих стоїть на обліку та одержує послуги по допомозі у боротьбі з хворобою. Найбільше СНІД вразив Житомир, Коростень, Коростишів та район. 30% хворих на СНІД мають кінцеву стадію розвитку хвороби – вилікувати їх не вдасться, а дорогі препарати лише покращують їхній стан.
Сьогодні зафіксовано, що 26 дітей успадкували від батьків ВІЛ-інфекцію. 22 з них проходять терапію в обласному центрі профілактики та боротьби зі СНІД. Ці діти відвідують дошкільні заклади, де їхній статус не розкривається. На щастя, поки хоча б щодо цієї вікової категорії зберігається конфіденційність.
«Медичні працівники не готові бачити серед своїх пацієнтів людей з ВІЛ-СНІД. Тому ми час від часу отримуємо звернення про відмову у допомозі», - говорить Інна Товкач. Причин у такому поводженні вона бачить декілька. По-перше, це недостатня інформованість про ВІЛ-СНІД, а по-друге, ЗМІ наголошують на СНІД-тероризмі (навмисному зараженні), хоча в області офіційно таких випадків наразі немає.
Дмитро Сапсай вважає, що виховати нормальне ставлення до людей хворих на ВІЛ-СНІД можна, здійснивши наступні заходи: надати суспільству максимально достовірну та повну інформацію про хворобу; створити ВІЛ людське обличчя, показавши, що це хвороба не лише якихось декласованих елементів, а проблема, з якою зіткнулася велика кількість людей різних достатків та посад.
Головний спеціаліст обласного Центру соціальних служб сім’ї, дітей та молоді Ірина Буяльська розповіла, що, на жаль, до їхніх програм важко залучити ВІЛ-інфікованих, через те, що останні побоюються розкриття свого статусу. Адже в багатьох випадках хворі змушені надавати свій паспорт, ідентифікаційний код та інші документи, що аж ніяк не зберігає таємниці їхньої особи.
При працевлаштуванні ВІЛ-позитивних змушують розкривати свій статус, не дивлячись на те, що законних підстав для цього немає. Як пояснила інспектор обласного Центру зайнятості Раїса Ігумнова, безробітний подає в їхню установу документи, що посвідчують особу, а з медичних обстежень проходять флюорографію для встановлення відсутності захворювання на туберкульоз, про ВІЛ-СНІД мова і близько не йдеться. Далі, коли знайшовся роботодавець, Центр зайнятості направляє людину, яка знаходилася у них на обліку до нього. Роботодавець, як правило, вимагає пред’явити ще й інші результати обстежень, в тому числі на ВІЛ-СНІД. Таким чином буква закону абсолютно не дотримується. Оскільки при працевлаштуванні тестування на СНІД мають проходити виключно донори, працівники МНС, МВС та СБУ, контрактники і призовники армії. Взагалі ж ВІЛ-інфіковані мають розкривати свій статус тільки сексуальним партнерам.
На початку навчального року, у вересні, Дмитро Сапсай та Інна Товкач планують провести зустріч з керівниками усіх релігійних громад Житомира для обговорення потреби виховання толерантності у віруючих до людей, які мають хворобу ВІЛ-СНІД. Так, як цю проблему потрібно долати спільними зусиллями. В іншому ж випадку, який урок засвоїло людство після втрати 30 мільйоні людей, хворих на СНІД?
ДовідкаВ Україні понад 560 тисяч людей інфіковані ВІЛ. Станом на 1 серпня в Житомирській області зафіксовано, що 54% людей, які живуть з ВІЛ-СНІД, заразилися внаслідок вживання ін’єкційних наркотиків (у 1995 році – 70%), успадкували хворобу 16%, решта – інфікувалися статевим шляхом. Обласним центром профілактики та боротьби зі СНІД приблизно розрахована така кількість осіб з груп ризику: 7700 споживачів ін’єкційних наркотиків, 1200 проституток та 2600 гомосексуалістів.
