Споконвіків люди знали, що все їм повернеться по їх вірі. Навіть з’явилась народна мудрість: „Как вериш так тебе воздастся”. Часто такі слова говорять старі люди.
Сьогодні наша молодь не звертає увагу на церкву як на місце де тебе завжди привітають, посміхнуться і нададуть можливість задуматись над своїм життям. Все сприймається на рівні „так потрібно зробити”, а не на рівні віри. Звісно кожна людина має право вірити в що завгодно, або не вірити взагалі.
Як сказала одна видатна постать: „Хто не знає історії, ризикує її пережити знову”. Ось і ми дуже багато чого не знаємо. Наприклад в нашому Бердичівському районі існує таке село як Озадівка, а в ньому церква, яка стоїть уже понад 3х віків.
Ця церква була заснована безпосередньо козацтвом, яке в період визвольної війни, було в нашому районі. як всі ми знаємо козаки вірили що Бог не тільки існує, а ще й захищає від поразки та ганьби. Тому вони возвеличили храм власної віри, де мали можливість схилити голову Всевишньому.
На протязі багатьох віків церква була прикладом віри, мужності, духовності наших предків. Церква стала не від’ємною частиною мешканців села та сусідніх поселень. Нам залишили таку визначну історичну, архітектурну та духовну пам’ятку, яка є прикладом того що люди вірують в Всевишнього, як вірили в нього наші предки.
Існують церкви в яких починають мироточити ікони. Було достатньо багато випадків коли люди завдяки своїй вірі виліковувалися від захворювань не сумісні з життям. Хіба це не привід повірити в те що все ж таки існує десь там далеко, високо і його не видно, але він існує і навіть більше, все бачить, чує і інколи відповідає на молитви і прохання.
То чому ми забуваємо, що ми є не від’ємною частиною цього кругообігу? Хто як не ми маємо захищати та зберігати такі до стояння нашого рідного краю. Нажаль через людське недбальство та байдужість ця церква знаходиться в аварійному стані, яка може завалитися в будь-яку мить.
Чому ми дозволяємо собі допускати до такого стану нашу культурну спадщину? Невже після її втрати нам стане краще? Думаю що не стане.
Всі завойовники світового значення знали, що перш ніж іти завойовувати нові території потрібно знищити віру. Якщо не має віри, не має єдності, якщо не має єдності народ не представляє загрози, а тим паче великих зусиль в його завоюванні.
Чому ми їдемо в „тридесяте царство” щоб прихилитись до святих місць, а своє святе, але по якимось причинам не відоме знищуємо і забуваємо?
Мешканці села Озадівка сподіваються, що людська байдужість та відчуття відсторонення зникнуть як роса на сонці і відгукнуться не байдужі та допоможуть у реставрації церкви, яка пережила козацькі війни, революції та жорсткий тоталітарний режим радянського союзу, які не могли не залишити на ній відбиток тих подій, свідком яких вона була.
До церкви з 28 по 30 жовтня привезуть чудотворні мироточиві ікони із с. Кіровка, Калинівського р-ну, Вінницької області, де кожен зможе приклонитися до святині. У вказані дні будуть проходити богослужіння о 9.00 та о 16.00, по закінченню яких здійснюватиметься помазання паломників чудотворним миром.
Завітайте до села Озадівка та схиліть голову перед святинями!!
Христина Городецька,
організація «Фенікс»
