Все про ГМО

03.09 09:37    

Генетично модифікований організм (ГМО) – організм або кілька організмів, будь-яке позаклітинне, одноклітинне або багатоклітинне утворення, які мають здатність до відтворення або передачі спадкового генетичного матеріалу, відрізняються від природних організмів, отримані із застосуванням методів генної інженерії і містять генно-інженерний матеріал, у тому числі гени, їх фрагменти чи комбінації генів.

Для створення генетично модифікованих організмів розроблено спеціальні методики, які дають можливість вирізати з молекул ДНК необхідні фрагменти, модифікувати їх відповідним чином, реконструювати в одне ціле та клонувати – розмножувати у великій кількості копій. Донорами можуть бути мікроорганізми, віруси, рослини, тварини і навіть люди;

Сутність ГМО
Генетично модифікований організм (ГМО) – це результат застосування технологій генної інженерії, який дозволяє вбудовувати гени й сегменти ДНК одного організму в другий. Генна інженерія дала можливість долати бар’єри між різними видами. Наприклад, помідор можна схрестити з рибою, бактерію з картоплею, свиню – з медузою і так далі.
Завдяки привнесенню нових генів організм (рослина, мікроорганізм, тварина або навіть людина) наділяється новою бажаною характеристикою, якої до цього ніколи не мав.

До властивостей, ради яких були виведені нові сорти, відносяться низькорослість, холодостійкість і жаростійкість, солестійкість, стійкість до гербіцидів і до хвороб та чоловіча стерильність культури (щоб полегшити отримання гібрида).

Важливий момент: генетично модифіковані культури ні зовні, ні за смаком не відрізняються від звичайних.

«За» і «проти» ГМО
Від самого початку комерційного використання ГМ рослин у сільському господарстві не вщухають дискусії між ученими всього світу про те, чи достатньою мірою вони розуміють закладені еволюцією основи життя, щоб маніпулювати генами і починати масове використання ГМО в сільському господарстві та виробництві харчових продуктів.

Прихильники застосування генної інженерії впевнені: харчуючись трансгенною їжею, людина наражається на небезпеку не більше, ніж уживаючи звичайні продукти. До того ж рослини, сконструйовані за допомогою генної інженерії, зможуть давати більш високі врожаї, чим традиційні культури. Рослини можна модифікувати так, щоб вони містили більше поживних речовин і вітамінів. Використання ГМ культур дозволить менш інтенсивно обробляти поля хімікатами. А ще харчові продукти, що містять ГМ інгредієнти, можуть стати корисними для здоров’я, якщо в них вмонтувати вакцини проти різних хвороб. Наприклад, уже винайдено салат-лутук, що виробляє вакцину проти гепатиту В. І взагалі їжа з генетично модифікованих рослин має бути смачнішою і дешевшою.

Зважаючи на той факт, що генна інженерія має коротку історію, дуже складно об’єктивно оцінити вплив ГМО на навколишнє середовище. Проте багато вчених уже зараз вказують на те, що поведінка нових генів у відкритих екосистемах, їхня реакція на паразитів, хвороби абсолютно непередбачені. Більше того, ГМО можуть бути небезпечні для навколишнього середовища. поширення трансгенів загрожує збереженню біорізноманіття в природі, а також здоров’ю людини.

Найперше, ГМО призводить до скорочення видової розмаїтості рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, що живуть на полях, де вони вирощуються, та навколо них.

Крім того, ГМ технології призводять до виникнення "супербур’янів". У випадку попадання трансгенного пилку на дикі види близькоспоріднених рослин, виникає небезпека передачі генів стійкості до гербіцидів диким видам, що практично унеможливить боротьбу з ними.

Далі. Вплив токсинів ГМ рослин на хижих і паразитичних комах може призвести до серйозних порушень в екосистемах, у тому числі до неконтрольованих спалахів чисельності одних видів і вимирання інших.

З ГМО також пов’язують появу стійких різновидів комах, на яких смертоносні токсини просто не діють.

І нарешті рослини з вбудованими генами, що прискорюють ріст і розвиток, більшою мірою, ніж звичайні, виснажують ґрунт і порушують його структуру. Токсини ГМ рослин придушують життєдіяльність ґрунтових безхребетних, мікрофлори й мікрофауни. Відбувається порушення природної родючості.

Наукові факти небезпечності генної інженерії
1. Генна інженерія докорінно відрізняється від виведення нових сортів і порід. Штучне додавання чужорідних генів сильно порушує точно відрегульований генетичний контроль нормальної клітини. Маніпулювання генами корінним чином відрізняється від комбінування материнських і батьківських хромосом, яке відбувається під час природного схрещування.
2. На сьогоднішній день генна інженерія не в змозі управляти процесом вбудовування нового гена. Тому неможливо передбачити місце вбудовування і ефект від доданого гена. Навіть у тому випадку, коли місцеположення гена стане можливим встановити після його вбудовування в геном, наявні відомості про ДНК дуже неповні для того, щоб передбачити результати.
3. У результаті штучного додавання чужорідного гена непередбачено можуть утворитися небезпечні речовини. У гіршому випадку це можуть бути токсичні речовини, алергени або інші шкідливі для здоров'я речовини. Відомості про такого виду можливості ще дуже неповні.
Так, величезний скандал розгорівся у Франції, коли на лейкоз захворіло кілька дітей. Усі вони були добровольцями в програмі з генної терапії. Виявилось, що вбудована конструкція протионкогену, перетворилася на онкоген, який запустив злоякісне переродження клітини і, як наслідок, – онкологічний процес.
4. Не існує абсолютно надійних методів перевірки на нешкідливість. Більше 10% серйозних побічних ефектів нових ліків неможливо виявити незважаючи на дослідження, які ретельно проводяться, на нешкідливість. Ступінь ризику того, що небезпечні властивості нових, модифікованих за допомогою генної інженерії продуктів харчування, залишаться непоміченими, ймовірно, значно більше, ніж у випадку ліків.
5. Сучасні вимоги до перевірки на нешкідливість украй недостатні. Вони складені так, щоб спростити процедуру затвердження. Вони дозволяють використовувати вкрай нечутливі методи перевірки на нешкідливість. Тому існує значний ризик того, що небезпечні для здоров'я продукти харчування зможуть пройти перевірку непомітно.
6. Створені до теперішнього часу за допомогою генної інженерії продукти харчування не мають скільки-небудь значної цінності для людства. Ці продукти задовольняють, головним чином, лише комерційні інтереси.
7. Знання про дію на навколишнє середовище модифікованих за допомогою генної інженерії організмів, привнесених туди, абсолютно недостатні. Ще не доведено, що модифіковані за допомогою генної інженерії організми не зроблять шкідливого впливу на навколишнє середовище. Екологи висловлюють припущення про різні потенційні екологічні ускладнення. Наприклад, є багато можливостей для неконтрольованого розповсюдження потенційно небезпечних генів, використовуваних генною інженерією, зокрема передача генів бактеріями і вірусами. Ускладнення, викликані в навколишньому середовищі, ймовірно, неможливо буде виправити, оскільки випущені гени неможливо повернути назад.
8. Можуть виникнути нові й небезпечні віруси. Експериментально доказано, що вбудовані в геном гени вірусів можуть поєднуватися з генами інфекційних вірусів (так звана рекомбінація). Такі нові віруси можуть бути агресивнішими, ніж первинні. Віруси можуть стати також менш видоспецифічними. Наприклад, віруси рослин можуть стати шкідливими для корисних комах, тварин, а також для людей.
9. Знання про спадкову речовину, ДНК, дуже неповні. Відомо про функцію лише трьох відсотків ДНК. Ризиковано маніпулювати складними системами, знання про які неповні. Широкий досвід у галузі біології, навколишнього середовища і медицини показує, що це може викликати серйозні не передбачувані проблеми і розлади.
10. Генна інженерія не допоможе вирішити проблему харчування в світі. Твердження, що генна інженерія може внести істотний внесок у вирішення проблеми голоду в світі є науково необґрунтованим міфом.

Проте, незважаючи ні на які резони, GM продукти зараз використовуються для виготовлення дитячого харчування! Мало того, саме продукція фірм (а це популярні торгові марки: Similac, Nestle), що використовують GM сировину, рекомендується по всій Північній Америці тамтешньою Педіатричною Асоціацією для годування дітей! Можна бути впевненими, що саме так стартували нещастя, а результати аналізів підтверджують це припущення.
Краще всього справи йдуть в Європі – там продукцію, що містить навіть 1% GM сировини маркують в обов'язковому порядку. Трохи гірше в Канаді, такий закон тільки прийнятий і маркування ще ніде немає. А поміж тим, результати досліджень у цій країні просто приголомшують: активність сперми у підлітків і молодих людей останніми роками впала на 50 відсотків. І канадські вчені напряму пов’язали це з вживанням ГМО. Достатньо складна ситуація у США – такий закон просто не дають поки прийняти монополії. Ситуація з GM продукцією в більшості країн Африки і деяких – Азії на цей момент теж кепська, вже зараз тамтешні прилавки завалені зарубіжною дешевою продукцією, яку ті вимушені кудись вивозити із-за заборон, що вводяться.

Ризик для здоров'я новонароджених і дітей від вживання генетично змінених продуктів (GM) харчування
Основні чинники ризику, що асоціюються з GM продуктами. Процес генетичної інженерії випадковий і безладний. Введення нових генів може порушити натуральне зростання і розвиток рослин; привести до їх нестійкості в новому оточенні; або до іншого їхнього функціонування. В результаті генетична інженерія може одержати несподівані і непередбачені ефекти, які можуть стати причиною потенційно небезпечних наслідків для здоров'я людей. Розглядаючи біотехнологію харчування в цьому ракурсі виявляється погане тестування і регулювання в наступних галузях безпеки харчування:

Алергенність: GM може передавати алергії від одного ресурсу харчування до іншого (наприклад, ген горіха, внесений в сою породжує сою, яка може стати причиною алергічної реакції для людей, які мають алергію на горіхи). GМ також може породити нові, не передбачувані і такі, що не виявляються, алергії від генів, які не відносяться до продуктів харчування, використаних у процесі генетичної інженерії.
Токсичність: GM може збільшити попадання токсинів в організм з нових продуктів харчування або стати їх причиною.
Зміни в складі: GM може змінити або погіршити склад продуктів харчування.

Регулювання виробництва і використання ГМО
У більшості країн світу, в яких було прийнято спеціальне законодавство для регулювання виробництва і використання ГМО, в нормативних документах проводиться відмінність між використанням в умовах "обмеженого простору" (тобто в лабораторії або якому-небудь закритому середовищі) і в таких умовах, коли генетично модифікований організм "випущений у навколишнє середовище" (тобто для використання без просторового обмеження в промисловості або в сільському господарстві). Деякі країни покладаються в цих питаннях на існуюче законодавство в таких галузях як охорона навколишнього середовища і безпека споживачів, тоді як інші прийняли закони, об’єктом дії яких є продукти, одержані з використанням методів генетичної модифікації.

Вітчизняне правове поле щодо контролю ГМО
та реальний стан справ з відстеженням вмісту ГМО у продуктах харчування і продовольчій сировині в Житомирській області
В Україні 31 травня 2007 року було прийнято закон №1103-V "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів", який регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (реалізаторами), розробниками, дослідниками, науковими співробітниками та споживачами генетично модифікованих організмів і продукції, виготовленої за технологіями, що передбачають їх розробку, створення, дослідження, транспортування, імпорт, експорт, розміщення на ринку, виділення в навколишнє середовище та використання в Україні із забезпеченням біологічної та генетичної безпеки.
У березні 2009 року до цього закону було прийнято суттєві зміни і доповнення.
Крім того, з 1 липня 2009 року набрав чинності Порядок етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг, затверджений Кабінетом Міністрів України від 13 травня 2009 року № 468.

До цього порядку були внесені зміни постановою Кабінету Міністрів від 1 липня 2009 року №661, якими змінено пункт, де сказано, що "харчовий продукт, який містить генетично модифіковані організми, – це такий харчовий продукт, який повністю або окремі його складники містять генетично модифіковані організми, вміст яких становить понад 0,1%", затвердивши допустиму європейську норму ГМО в продукті понад 0,9%.

Також у відповідності до змін, на етикетці товару, виробленого з ГМО чи з використанням генетично модифікованих організмів, має бути нанесено маркування шрифтом не менше 2 мм. Якщо на товарі з ГМО відсутнє відповідне маркування, він підлягає вилученню з обігу. При цьому, позначку "Без ГМО" на харчовому продукті, що не містить генетично модифікованих організмів, його виробник може ставити добровільно.

Згодом були прийняті Закони України "Про внесення змін до Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" щодо інформування громадян про наявність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів (ГМО)" від 17 грудня 2009 року за №1778-VІ та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання інформації про вміст у продукції генетично модифікованих компонентів" від 17 грудня 2009 року за №1779-VІ, які зобов’язали виробника у будь-якому випадку надавати інформацію про наявність або відсутність ГМО у складі харчових продуктів.

30 грудня 2010 набув чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України, яким затверджено Перелік харчових продуктів, щодо яких здійснюється контроль вмісту генетично модифікованих організмів (ГМО). До цього, як відомо, позначкою "без ГМО" маркувались абсолютно всі продукти харчування, навіть такі, в яких ГМО не могло й за визначенням бути. Вода питна, сіль кухонна тощо.

Тепер до цього Переліку входять такі харчові продукти, щодо яких здійснюється обов’язковий контроль вмісту ГМО: соя, кукурудза, картопля, томати, кабачки, диня, папайя, цикорій, ріпак, льон, бавовна, пшениця, рис, а також продукти дитячого харчування та сировина для їхнього виготовлення, харчові продукти для спеціального дієтичного вживання; функціональні харчові продукти; дієтичні добавки, виготовлені з використанням харчових продуктів, зазначених у цьому Переліку, харчові добавки, виготовлені з використанням харчових продуктів, зазначених у цьому Переліку та закваски, дріжджові культури і продукти, які їх містять.

Тобто, якщо в будь-якому із вище названих продуктів харчування або в одному з компонентів, які входять до його складу, а також у продовольчій сировині вміст ГМО перевищує 0,9% то це в обов’язковому порядку повинно бути зазначено на етикетці чи в супровідних документах.

Проте великою проблемою й досі лишається відсутність чітко регламентованої періодичності перевірки виробниками харчових продуктів та продовольчої сировини на вміст ГМО. Парадоксальність ситуації полягає в тому, що кожен виробник або постачальник особисто вирішує, з якою періодичністю йому здійснювати контроль вмісту генетично модифікованих організмів у своїй продукції або сировині. Тож ця періодичність може коливатися від одного кварталу аж до року, а то й більше.

На законодавчому рівні досі також не встановлено порядок відбору проб на визначення ГМО. Сьогодні виробник сам подає зразки продукції на випробування і хто може гарантувати, що він надає саме свою продукцію на дослідження, а не придбану, наприклад, у найближчому супермаркеті.

З метою захисту споживчого ринку Житомирщини від насичення харчовими продуктами та продовольчою сировиною з неконтрольованим вмістом генетично модифікованих організмів, головою облдержадміністрації 17.02.2010 року було підписано розпорядження №25 "Про здійснення контролю за вмістом ГМО у продуктах харчування та продовольчій сировині в області". На виконання цього розпорядження всі райдержадміністрації, міськвиконкоми, обласні служби та управління мають щоквартально надавати ДП "Житомирстандартметрологія" для узагальнення інформацію про дійсний стан справ з відстеженням продукції на вміст ГМО. Реальний стан справ, згідно результатів досліджень ДП "Житомирстандартметрологія" свідчить про те, що наш споживчий ринок є недостатньо захищеним від навали харчових продуктів з перевищеним вмістом ГМО. Як показали результати цих досліджень, понаднормовий вміст ГМО минулого року було виявлено і в сої, і в крупах, і в ковбасах, і в м’ясі соєвому, і в консервах м’ясних та навіть у салямі і котлетах. Та й цього року "зашкалювала" не лише соя, але й сир плавлений скибковий, наприклад.

Взагалі, ситуація з ГМО є віддзеркаленням стану споживчого ринку загалом. Всі ми бачимо, що він незадовільний. Адже за офіційними даними у 80% продукції, що реалізується виявлено ті чи інші порушення (нагадаємо, що під цю статистику підпадає як харчова, так і промислова продукція).
Чому так сталося? Причин багато, але до певної міри відповідь на це запитання дає той факт, що минулим урядом протягом трьох років не виділялися кошти на випробування продукції, зразки якої мали б відбиратися територіальними управліннями захисту прав споживачів. Тобто, людина звернулася із скаргою на неякісний товар, але довести цього без лабораторних досліджень було практично неможливо.
Нинішнім Кабміном виділено 1,8 млн. грн. саме на такі випробування і цей фактор наряду з іншими, зокрема створенням Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, має суттєво вплинути на ситуацію, що склалася на споживчому ринку.
Саме в рамках цієї урядової програми Управлінням у справах захисту прав споживачів у Житомирській області було відібрано ряд зразків харчових продуктів, а лабораторією ДП "Житомирстандартметрологія" проведено їх дослідження на вміст ГМО.



Відповідність випробувальної бази щодо контролю ГМО на Житомирщині
вимогам чинного законодавства
Свого часу за дорученням Держспоживстандарту України в кожному регіоні на базі територіальних органів стандартизації та метрології обов’язково мала бути обладнана лабораторія генетично-молекулярних досліджень продукції на вміст ГМО. У Житомирі така лабораторія існує, вона сьома за рахунком в Україні, появилася раніше ніж у Харкові, Донецьку та інших потужних промислових центрах. Лабораторія оснащена найсучаснішим випробувальним обладнанням.
У жовтні 2009 року лабораторію було акредитовано Національним агентством з акредитації України за міжнародним стандартом ІSО/ІЕС 17025, що є безумовним визнанням як компетентності персоналу, так і підтвердженням відповідності і приміщень, і випробувального обладнання, і самих методик випробувань найвищому рівню міжнародних вимог.

І сьогодні, особливо наголошуємо на цьому, це єдиний в області акредитований Національним агентством з акредитації України (НААУ) випробувальний підрозділ, який має змогу, а врешті й право визначати і якісний, і кількісний вміст ГМО методом полімерної ланцюгової реакції в реальному часі.

Лабораторія молекулярно-генетичних досліджень ГМО ДП "Житомирстандартметрологія" має досвідчених спеціалістів, працює на рівні високих вимог міжнародних стандартів та найголовніше – результати її випробувань єдино легітимні в регіоні. Чому ми акцентуємо увагу саме на цьому факті? Тільки тому, що останнім часом появляються, в тому числі і на Житомирщині, структури, які проводять дослідження на визначення ГМО не будучи акредитованими в Національному агентстві з акредитації України.

Все це не значить, що ДП "Житомирстандартметрологія" сьогодні боїться конкуренції на ринку аналогічних послуг. Швидше навпаки, ми за змагання, але на рівних і за прозорими правилами, тобто за добросовісну конкуренцію.


Доповідачі: генеральний директор ДП "Житомирстандартметрологія" Хижняк Владислава Олександрівна;перший заступник генерального директора Куценко Павло Іванович.
начальник сектора молекулярно генетичних досліджень Бондарець Наталія Вікторівна.
Директор департаменту споживчої політики Держспоживстандарту україни Голубовський В’ячеслав Володимирович,