Герой – син героя
Невеличкий будинок по вулиці Шевченка, що недалеко від центру міста Малин, загорівся близько 19 години. Перед цим люди бачили, як господар, Володимир Сюська, зачинив двері та пішов геть. У домі залишилися троє малолітніх діточок. Сусіди були впевнені, що з шестирічною Настею, п’ятирічним Богданом та дворічною Катериною залишилася їхня мати – 26-річна Марія. Але, як потім з’ясувалося, старшою в той час була Анастасія.
Сполох люди підняли коли побачили, що з під дверей сусіднього будинку вириваються язики полум’я та клуби диму. У цей час в магазині поблизу міста події 27-річний водій місцевого лісозаводу Сергій Сичевський після робочого дня робив необхідні для дому покупки. Удома молодого хлопця чекала кохана жінка з чарівним малюком. У магазин вбігла жінка, панічно волаючи: «Пожежа! Пожежа! Горить будинок, а в ньому діти!». Сергій, син професійного пожежного, не роздумуючи ні секунди, кинув торби з продуктами, які тільки придбав, свої речі, на ходу крикнув продавцю зателефонувати пожежним та одразу побіг до вказаного будинку. Шукати його не прийшлось – над будинком Сюськів піднімався стовп диму. Ввійти в двері у молодого чоловіка не було можливості – вогонь охопив веранду та прихожу. Заглянувши в невеликі віконця, в одному з них він побачив перелякані дитячі обличчя. «Геть від вікна!» - скомандував хлопець. Настя зрозуміла про що мова і відтягнула малих. Сергій якимось дрючком розбив скло, відчинив рами, як справжній Тарзан (треба відзначити, що наш герой не мілкої статури, а віконця крихітні) проліз в середину кімнати. Приміщення вже було повністю задимлено, переміщуватися потрібно було навпомацки. «Добре, - скромно каже Сергій. – що дітки не ховалися по куткам та під ліжками – не знадобилося робити обшук. Просто по черзі брав на руки та подавав в вікно». За віконцем дітей приймали люди, які прибігли за ним.
Вирвавшись з вогняної пастки, дітки завмерли на руках сусідніх жіночок, з переляком дивлячись, як вогонь знищує рідну оселю. Поки оточуючи шукали відра та воду, прибули вогнеборці. Пожежні досить швидко справилися з «червоним півнем». Тим часом, Сичевський забрав з магазину свої речі, підійшов до групи очевидців події, щоб ще раз переконатися, що з малюками все в порядку. Але дітей вже забрав дід і увів до себе. Натомість, пожежним жінки вказали на Сергія і розповіли про його вчинок. В ході опитування хлопець проговорився, що його батько сам служив в одній з пожежних частин Малина. І тут вияснилося, що в 2004 році батько, Леонід Сичевський, водій самостійної державної пожежної частини № 13, був відмічений нагородою за рятування двох дітей під час пожежі.
Вже в ході опитування інспектори вияснили, що за деякими припущеннями Сюська - батько прямував на роботу, але не виключена вірогідність, що він направлявся до сектантської громади, в якій він з жінкою перебував декілька останніх років. Сюська - мати в цей день була на заробітках в столиці, там вона торгувала квітами. В звичному розумінні цю родину не благодійною не назвеш.
Молода жінка одружена вдруге, старші дітки від першого шлюбу. З Володимиром Марія зблизилася через духовну спільність. Але, мабуть, занадто багато часу у батьків забирала духовне життя і на родину часу залишалося мало. За попередньою версією фахівців – загорання в будинку багатодітної родині сталося завдяки молодшим членам сім’ї.
Сьогодні в мальовничому районному центрі Житомирщини Леонід Сичевський буде пишатися тим, що виростив та виховав сина гідною людиною, справжнім чоловіком. А погорільці дякувати бога за те, що вчасно прислав їм рятівника.
Сергій Уланов,
прес-служба ГУ МНС України в Житомирській області
