12 липня 2013 року з нагоди 70-х роковин Копищенської трагедії Олевський район вшанував пам'ять майже трьох тисяч мирних жителів, з них 1347 дітей, живцем спалених німецько-фашистськими загарбниками.
Близько тисячі осіб взяли участь у мітингу-реквіємі пам’яті жертв Копищенської трагедії 1943 року. Колона людей пройшла жалобною ходою до пам’ятного знаку жертвам трагедії, розташованому на Меморіальному комплексі. Там перед присутніми виступили перший заступник голови обласної ради Юрій Володимирович Арешонков, заступник голови облдержадміністрації Ярослав Дмитрович Долгих, керівники району, голови громадських організацій та очевидці подій.
Багато теплих слів було сказано на адресу ветеранів і жителів села, які вціліли в цій війні не похитнувшись перед звірствами фашистів.
В рамках акції вшанування пам’яті жертв Копищенської трагедії військово-патріотичний клуб «Червона Зірка» підготував для учасників заходу історичну реконструкцію подій 1943 року, коли присутні мали змогу на мить перенестися у минулі воєнні роки і згадати про незмірний подвиг простих воїнів-захисників, про покалічені людські долі, які вражають своєю правдивістю та про неоціненний внесок партизанів у розгром німецько-фашистських загарбників.
«В пам'ять про тих, хто віддав своє життя заради щасливого майбутнього прийдешніх поколінь, в нашому районі збудовано 21 скульптуру, 2 стели, 50 обелісків, 61 меморіальну плиту, 5 пам'ятних знаків – говорить Микола Андрійович Харченко, голова районної ради, – наш святий обов’язок, як нащадків – пам’ятати заради наступних поколінь і надалі продовжувати роботу по увічненню пам’яті жертв війни, відродженню історичної свідомості та історичної справедливості, вихованню почуття патріотизму у підростаючого покоління, усвідомленню громадянами трагічних сторінок нашої історії, історії, яку пам’ятають безпосередні її учасники і творці, історії, не викривленої політиками-провокаторами, які спекулюють однією з найтрагічніших і разом з тим найвеличніших сторінок в житті нашої країни, історії, у якій фашисти згубили мільйони невинних українських життів…»
Скільки загинуло мирних жителів в цілому по району?
Тисячі…
Тому ніколи не будуть в’янути живі квіти біля пам’ятника спаленим і розстріляним копищанам...
