Її книжки про нас, українців. Про побут, про ментальність, традиції, упередження… Вона викриває багато гостро-соціальних тем. У Домі української культури вона дискутувала з читачем, ставлячи перед ним багато запитань.
Її справжнє ім’я та прізвище – Ірина Чернова. Творче псевдо вимушена була взяти, коли подалася на «Коронацію слова» (такими були умови конкурсу). Звісно, спершу хотілося щось яскраве і заманливе, але потім прийшло розуміння, що псевдо повинно відображати суть, основу. А основою існування Ірина Чернова вважала і вважає нині свою сім’ю. Отже, взявши ініціали імен найближчих людей – батьків, чоловіка, дітей та свого власного, склала їх разом. Утворилося відоме нині на всю Україну та поза її межами «Люко Дашвар».
Нова книга «СпАДок» також болісно відгується у серцях читачів. Бо написана вона про наш спАДок, у який проліз московський АД…
«Ця книга написана під час війни. З 24 -го лютого для мене все обнулилось просто все, що було до того, змінилося цільності, змінилося пріоритети, взагалі в себе життя стало інше, тому ця книжка вона не схожа на всі попередні. Пам 'ятаю цей день, тому що це певно був шок, як у всіх у нас, але одна людина з-за кордону мене спитала, що відбувається і я, так на якось підсвідомості сказала, що відбувається наше остаточне прощання з Радянським Союзом. І ця думка для мене чогось вона застрягла у мене в голові. І сьогодні, я думаю так само, крім одного, що я вже сьогодні вже впевнена, що ця війна - це остаточне наше прощання з Радянським Союзом. І я цього дуже хочу цього», - сказала Люко Дашвар.
Авторка розповіла, що події в книзі відбуваються в містечку під Києвом в останній тиждень перед повномасштабним вторгненням. В будинку колишнього архітектора союзного значення збираються нащадки, щоб почути заповіт щодо його чисельного майна. Половина родичів живуть в Україні, а половина — в Москві. І саме це стає основним конфліктом у детективній історії, яка розпочинається вбивством одного з нащадків, а закінчується російськими танками на вулиці перед будинком.
Під час творчої зустрічі в Житомирі вона відмітила, що культура не завжди здатна зупинити війну, але вона є невід’ємною частиною людини та розвитку суспільства.
Житомиряни гостинно зустріли Люко Дашвар.
«Ця зустріч зустріч для мене стала непорожньою та глибокою. Дякую письменниці, що продовжує дарувати свої творчі ідеї та емоції своїм читачам, розповідаючи про спадок та сутність життя», - говорить житомирянка Лариса.
