В Житомирі пройдуть науково-освітні читання, присвячені «Дню слов’янської писемності і культури»

24.05 13:22    

Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Ольжича та Житомирська обласна громадська організація «Руська співдружність» інформують:

24 травня 2011 року о 16.00 в приміщенні Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Ольжича у відділі літератури з мистецтв пройдуть науково-освітні читання, присвячені «Дню слов’янської писемності і культури».

У 1994 році Кабінет Міністрів України, підтримуючи ініціативу Міністерства культури і Українського комітету славістів, прийняв постанову про проголошення 24 травня кожного року Днем слов'янської писемності та культури. У 2004 році святкування цього дня закріплено Указом Президента України № 1096/2004.

24 травня Церква завершує пам'ять святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов'янську абетку створили у грецькому монастирі, в одному з місіонерських подорожей відвідали кримський Херсонес. Слов'янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» по імені візантійці Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодну справі освіти слов'янських народів старший брат Мефодій. Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов'янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголіца і кирилиця. Одночасно із створенням слов'янської абетки він почав роботу над перекладом з грецької мови на слов'янський книжковий мова Євангелія, Псалтир, богослужбових книг.

З прийняттям християнства на світовій арені з'явився новий язик, який об'єднав слов'ян на значній території. Слов'янська мова після грецької та латинської стала третьою мовою у середньовічній Європі, на якому поширювалося слово Боже.

Двадцятирічний просвітницька діяльність Кирила і Мефодія та їхніх учнів мала всеслов'янської значення.

З 1953 року 24 травня почали святкувати як день слов'янської писемності та культури спочатку в Болгарії, а потім і в інших країнах: Росії, Україні, Білорусі. Йому присвячуються наукові форуми, проводяться різноманітні культурні заходи.