Намалювати дерево чи будинок, навіть художньо довершені, простіше, аніж відтворити на папері свої почуття. У цьому впевнені автори робіт художньої виставки. Учні відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Житомирського училища культури та мистецтв імені Івана Огієнка звикли малювати абстрактні речі.
Так, третьокурсниця Катерина успадкувала талант художника від свого батька. Малює майже все своє життя. У два роки вперше взяла в руки олівець. "Це була амеба з багатьма ніжками, мама сказала, що я його назвала «Маленький жах", - розповідає Катерина Cаєць, учениця даного училища.
Маленький жах поступово перетворювався у красу, яку бачили і в школі. Щойно вчитель дізнається про талант свого учня, доведеться до випуску малювати класні куточки, стінгазети і не тільки це.
Студентка обожнює малювати людські образи. Живопис дається трохи складніше. Катерина не сліпо копіює видатних художників, а намагається віднайти власний стиль, беручи приклад із своїх відомих попередників.
"З кожного по трошки береш: і з Рубеля, і з Рєпіна, і з Шишкіна, і з зарубіжних художників", - ділиться своїми враженнями Катерина.
А ще – учні училища Огієнка прислухаються до своїх викладачів.
Ірина Радецька, завідуюча відділом образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва училища ім. І. Огієнка розповідає, що діти працюють без перерви і для викладача це є найбільшим щастям.
За повідомленням
ТРК Житомир, позитивний взаємозв’язок учня з викладачем народжує досить оригінальні та своєрідні картини. Кожна дитина сприймає настанови вчителя по-своєму, а тому картини дитинства, щастя чи любові кардинально відрізняються. Виставка вже кілька днів приваблює глядачів.
RuporZT
