Коростень - українська Троя

12.08 07:50    

Побувати в українській Трої мали змогу всі, хто в минулі вихідні знайшов час і можливість відвідати Коростень. В місті пройшов Всеукраїнський фестиваль історичної реконструкції „Древлянська толока” і науково-практичний семінар „Експериментальна археологія: стародавні технології та моделювання”. Про Трою згадав відомий український археолог, доктор історичних наук Олександр Моця, пославшись на авторитетного російського колегу, професора Кірпічнікова, який і охрестив Коростень «українською Троєю»

«Це не ми себе возвеличуємо, це зробила людина, яка хоче, щоб пуп землі знаходився на півночі східнослов’янського світу. Але побачивши, що ми тут знаходимо, ті матеріали, ті результати робіт, які ми отримуємо з року в рік, вони лише підтверджують формулу «українська Троя»

Професор Моця наголошує: останнім часом різного роду історичні реконструкції стали надзвичайно популярними, але здебільшого їх учасники відтворюють елементи військової історії. В Коростені ж все дещо по-іншому: «Це не лише такий парадний, елітний варіант, тут те, що кожного дня робилося – як варили залізо, як робили горщики, яку кашу робили і так далі. Оцей напрямок повсякденного життя, він ще не розроблений».

Відтворювати побут тисячолітньої давнини науковцям допомагали студенти Національного педагогічного університету імені Драгоманова: «Моя робота – це піч-кам’янка, я печу хліб. - Піч складали самі? – Так, тут поряд є розкопана піч, ще з тих часів, а ми за її зразком склали свою, таку точнісінько, як була та. – А за яким рецептом хліб печете? – Рецепт використовуємо простий, складніший, ніж тоді був, але простіший, ніж зараз. Раніше дріжджуй не було і хліб взагалі був не такий пухкенький, а був як налистничок такий, яким можна було й по столі постукати ».

Посмакувати хлібом з печі-кам’янки могли усі бажаючі. Як і спробувати себе в гончарстві, подивитися, як виплавлялось залізо, познайомитися з побутом та дозвіллям древлян.

Через економічну скруту до Коростеня цього року не змогли приїхати зарубіжні науковці. Але, сподіваються організатори, на наступний рік коло учасників значно розшириться.