МУЛЯР РУСЛАН ВОЛОДИМИРОВИЧ
19.06.1979 – 30.10.2025рр.Народився Руслан у с. Оліївка поблизу Житомира. З дитинства ріс сміливим, доброзичливим, компанійським хлопцем, який завжди тягнувся до людей та ніколи не проходив повз чужу біду. До 9 класу навчався у ЗОШ №28 (нині — ліцей №28), а повну середню освіту здобув у вечірній загальноосвітній школі №2.
Прагнучи стати справжнім майстром своєї справи, Руслан здобув професію монтажника внутрішніх санітарно-технічних систем та обладнання, а також електрозварювальника у СПТУ №5. Хист до техніки перейняв від батька і мав справді золоті руки.
Після строкової служби у лавах ЗСУ повернувся до цивільного життя й працював монтажником, сантехніком, охоронцем, будівельником — ніколи не цурався будь-якої роботи. На нього завжди можна було покластися як на вірного товариша, люблячого сина та брата. Він завжди допомагав та піклувався про рідних, любив працювати на землі.
Руслан дуже любив читати, особливо історичну літературу. Цікавився всім, що могло розширити кругозір. Був опорою для родини, особливо для мами, яку оберігав від будь-яких турбот. Ніколи не скаржився на труднощі, не засмучував рідних, завжди знаходив сили підтримати інших. Любив природу, тварин, мріяв про чотирилапого друга, про власний будинок, садок і виноград, мріяв створити сім'ю. Діти тягнулися до нього, а він відповідав їм щирою любов’ю...
На жаль, жорстока війна, розв'язана рф, обірвала всі його плани й мрії.
Цьогоріч Руслан Володимирович став на захист України у лавах ЗСУ. Він мужньо і самовіддано виконував свій військовий обов’язок, боронячи країну.
30.10.2025р. під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Родинське на Донеччині, сержант Муляр Руслан Володимирович героїчно загинув, залишивши по собі світлу пам’ять, глибоку любов рідних і непереборний біль утрати.
У вічній скорботі — рідні, близькі, друзі та бойові побратими...
Світла пам’ять і вічна слава Герою!..
Джерело: https://ruporzt.com.ua/oblasni_novini/231792-do-zhitomira-na-schit-povernuvsya-geroy.html
