І знову біль, і знову втрата... До Оліївської громади надійшла сумна звістка: підтвердилася загибель військовослужбовця
БІЛОУСА Павла Володимировича.
"БІЛОУС Павло Володимирович народився 13 липня 1990 року в Житомирі. Навчався Павло у ЗОШ №30 (нині ліцей №30 м. Житомира) та Житомирській гуманітарній гімназії №1. Згодом здобув освіту в Житомирському автодорожньому технікумі. Після навчання працював на заводі електричних систем, кабелів та пластмасових компонентів «Кромберг енд Шуберт Україна» (Житомир).
З дитинства був активним та дружелюбним. Вирізнявся розумом і ерудованістю, мислив логічно та стратегічно, любив читати книги. Він у всьому знаходив позитив, а всі проблемні питання переводив на жарт.
В юному віці Павло зустрів майбутню дружину, разом вони створили сім’ю, виховали двох доньок. Був люблячим чоловіком, турботливим батьком та люблячим сином.
На жаль, життя розвело Павла із дружиною, але він ніколи не забував про своїх донечок і завжди приділяв їм увагу, бо дуже сильно любив.
Згодом Павло зустрів свою другу дружину, яка проживає в с. Троковичі Оліївської територіальної громади.
Павло склав присягу на вірність Україні та став на захист Батьківщини у серпні 2023 року, коли Україна потребувала своїх найкращих синів та доньок. Служив командиром відділення взводу радіорозвідки розвідувальної роти однієї з військових частин.
У вересні 2024 року Тетяна і Павло уклали шлюб. Павло був її опорою, її захистом, її життям… Вони мріяли про майбутнє. Про щасливу старість, про дітей, про подорожі. Тепер це майбутнє – лише в пам’яті…
Він повертається додому… але не так, як чекали… не так, як молилися… не так, як снилися ті ночі, коли кожен звук телефону змушував серце завмирати… він повертається на рідну землю — ту саму землю, за яку віддав своє життя, і яка тепер триматиме його вічно…
Мужній воїн гідно виконував свій обов'язок, борючись за мирне небо над нашими головами.
Цей шлях завершився… завершився не обіймами, не словами «я повернувся», не життям, яке мало продовжуватись, а тишею, важкою, глухою, безповоротною тишею, у якій звучить лише біль, що розриває душу…
4 квітня 2026 року, під час виконання бойового чергування поблизу населеного пункту Радісне Синельниківського району Дніпропетровської області солдат БІЛОУС Павло Володимирович, на превеликий жаль, загинув.
Прощаємося і ми з вірним сином України, з відданим патріотом і мужнім захисником, із батьком, коханим, із другом, однокласником, земляком… Героєм! Який, не вагаючись, став на захист всіх нас і до останнього подиху оберігав українську землю…
У Героя залишилися найдорожчі люди: двоє донечок, дружина, батьки. Їхній біль — невимовний і спільний для всієї громади.
Щирі співчуття рідним і близьким.
Світла пам’ять і вічна шана Герою України!
Про дату та місце прощання з Героєм повідомимо пізніше", - йдеться у повідомленні Оліївської об’єднаної територіальної громади.
