Невтішна звістка сколихнула Овруцьку громаду, залишивши невимовний біль і пекучу рану…
Овруцька міська рада з суммом повідомляє, що вірний військовій присязі на вірність народу України, мужньо виконуючи свій обов’язок, у бою за Україну, її свободу і незалежність, 17 лютого 2024 року загинув Герой —
Флюгерт Андрій Станіславович. Саме того дня обірвався зв’язок із ним… Надія жевріла до останнього … І лише 30квітня 2026 року після довгого й болісного очікування, вдалося остаточно ідентифікувати тіло Захисника… Два роки невідомості, два роки між вірою і відчаєм, сповнені сліз, молитви і надії на диво, яке, на жаль, не здійснилося…
"Андрій Станіславович народився 24 грудня 1989 року у багатодітній родині в селі Норинськ. Він змалку знав ціну праці, поваги й підтримки. Виріс добрим, щирим, відкритим до людей. Навчався у місцевій школі, де його пам’ятають як спокійного, врівноваженого та відповідального учня. Згодом здобув професію оператора комп’ютерного набору в Овруцькому ПТУ №35.
У житті Андрій був світлою людиною. Позитивний, щирий, завжди готовий допомогти — таким його знали всі. Як син — турботливий і люблячий, він був опорою для батьків, завжди знаходив добре слово і підтримку. Як брат — надійний, уважний, завжди поруч, підтримає, підставить плече. Його серце було великим і добрим — він умів співпереживати, умів цінувати прості речі, умів бути Людиною з великої літери.
Його родина — це приклад справжнього патріотизму та відданості Україні. Брат Андрія, Ігор Станіславович, був учасником бойових дій в зоні АТО/ООС, пройшов непрості випробування війною та, на жаль, відійшов у вічність внаслідок хвороби… Дві втрати для родини — два невимовні болі, що навіки залишаться у серці…
З першого дня повномасштабного російського вторгнення, не вагаючись ні хвилини, за покликом серця, Андрій Станіславович став на захист рідної землі. Він не шукав виправдань, а обрав шлях честі й мужності.
Служив старшим стрільцем-оператором штурмового відділення. Відповідальний, витриманий, зібраний — він був надійним побратимом, справжнім воїном, на якого можна було покластися у найважчі хвилини.
Андрій Станіславович віддав найцінніше — своє життя — за кожного з нас, за мирне небо, за майбутнє України…
Овруцький міський голова Іван Коруд, колектив міської ради та жителі громади висловлюють щирі співчуття матері Марії Андріївні, братам Олегу Станіславовичу та Миколі Станіславовичу, сестрі Світлані, рідним, близьким, друзям і побратимам загиблого.
Схиляємо голови у глибокій скорботі…
Вічна пам’ять Герою! Вічна шана Герою! Слава Герою!" - йдеться у повідомленні.
