На виставці можна побачити графічні роботи, а також іконописні твори. Особливістю графіки Бориса Шеремети є поєднання ліній різної товщини та «ваги» з образами людської руки й ступні. Через контрастні форми та лінії художник створює роботи, які спонукають глядача до власних роздумів.
«Найбільшу цінність для мене має те, що кожен глядач, дивлячись на мою роботу, вибудовує власну думку. Він бачить щось своє. Для мене це своєрідна провокація до того, щоб людина думала», — розповідає Борис Шеремета.
Окрему частину експозиції становлять іконописні твори. Художник почав вивчати іконопис ще у 2016 році під час навчання у Львівській національній академії мистецтв. У своїх роботах він звертається до візантійської традиції та переосмислює її через власне бачення.
«У контексті іконопису це посилання на візантійський стиль, на візантизм. Звідти йде переосмислення форми через власне бачення», — пояснює художник.
Борис Шеремета навчається мистецтва понад десять років. На створення однієї іконописної роботи може піти від тижня до місяця — залежно від складності та форми. Графічні твори художник іноді створює протягом одного дня.
На творчість художника впливає повсякденне життя. Частина робіт з’явилася під впливом подій повномасштабної війни. Водночас Борис Шеремета не прагне давати глядачеві готових відповідей, залишаючи простір для власного сприйняття.
Виставка триватиме до 4 серпня 2026 року. Відвідати її можна у Домі української культури за адресою: вул. Велика Бердичівська, 61/18. Вхід вільний.
Довідково
Борис Шеремета народився 3 жовтня 1998 року у Львові. У 2016–2021 роках навчався у Львівській національній академії мистецтв на кафедрі сакрального мистецтва. З 2022 року розпочав навчання в аспірантурі Львівської національної академії мистецтв. У 2026 році здобув освітньо-науковий рівень доктора філософії (PhD).
Досліджує ікони та релігійне малярство на тему Страсного циклу львівських митців. Творчо працює у сфері іконопису, живопису та графіки.
Одним із головних напрямів творчих пошуків митця є використання лінії та геометричних елементів. Завдяки їм відбувається побудова композицій власних творів, які насичуються сюжетом та розповіддю.
Окремо автор зосереджує увагу на експериментах із лінією в абстрактному мистецтві, де вона стає основним засобом вираження. Вона набуває свободи та змінюється у своїй формі, гнучкості й товщині, створюючи нові візуальні ідеї. Різноманітність тональностей і контрастів дозволяє досліджувати взаємодію елементів, виражати рух і динаміку.
