Житомирщина, а згодом і Україна відзначатиме 70-річчя визволення від фашистських загарбників. Найважливішим напрямом увічнення пам’яті покоління переможців є пошукова, науково-дослідницька робота з метою відновлення імен загиблих, пропалих безвісти, перепоховання останків воїнів, які загинули в роки війни. Неоціненну роль у цьому відіграє видання Книги Пам’яті України.
Видання обласної Книги Пам’яті налічує сьогодні 12 томів, на сторінки яких занесені імена понад 145 тисяч військовослужбовців, що загинули в боях, померли від ран або пропали безвісти. В 5-ти томах Книги Скорботи містяться понад 60 тисяч імен мирних громадян, страчених і замучених німецько-фашистськими окупантами, померлих від голоду, загиблих від бомб, снарядів і мін. Третя серія видання носить назву «Переможці», і в ній, хоч із запізненням, віддається шана тим фронтовикам, які вистояли у смертельній битві з ворогом, повернулися додому і відбудовували народне господарство.
Побачив світ третій том «Переможців», до якого увійшли понад 10,4 тисячі імен учасників бойових дій у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. і Другій світовій війні Лугинського, Любарського, Малинського, Народицького, Новоград-Волинського районів.
Як повідомили Інтернет-виданню
Рупор Житомира в прес-службі облдержадміністрації, 21 лютого у селищі Любарі відбулася презентація цієї книги. Вона стала підсумком 4-річної наполегливої праці любарчан – районної державної адміністрації, районної ради, ветеранів, педколективів – і вмістила імена 2235 фронтовиків, життя яких у повоєнний час було пов’язане з Любарським районом.
Представлення Книги Пам’яті відбулося в рамках урочистого заходу, присвяченого 70-річчю визволення Любарського району від фашистських загарбників і Дню захисників Вітчизни. Увазі присутніх у залі Будинку культури ветеранів, молоді, жителів селища був представлений документальний фільм «Визволення» про воєнні події кінця 1943 року, що ознаменувалися визволенням м. Житомира.
Визволення Любара стало заключним етапом Житомирсько-Бердичівської наступальної операції. 2 тисячі 700 воїнів загинули за визволення району, вони знайшли вічний спокій у 85 братських могилах і окремих захороненнях. Багато лиха зазнала ця земля, у кожній родині війна забрала батька або діда, і їхні нащадки свято цінують пам’ять про фронтовиків. Важливо, щоби молодь не забувала славне минуле свого народу, пам’ятала, якого ми роду. Про це говорили у своїх виступах заступник голови Любарської райдержадміністрації Наталя Северинчик, заступник голови районної ради Світлана Войтко, бібліотекар районної бібліотеки Юлія Михальчук.
Про роботу Житомирського обласного агентства «Книга Пам’яті України» розповіла його керівник Раїса Барало. Вона висловила велику вдячність облдержадміністрації, обласній раді за підтримку і співпрацю.
Виставка документальних матеріалів районного музею «Любар ними гордиться» проілюструвала розповідь про тих земляків, які були на війні і повернулись живими додому.
Теплі слова і побажання були адресовані присутнім у залі фронтовикам – Степану Невмержицькому, Арсентію Мулярчуку, Івану Міщенку. Максим Трохимчук поділився своїми спогадами про батька – Степана Максимовича Трохимчука, який був учасником Сталінградської битви, закінчив війну у Берліні, був удостоєний двох орденів Червоної Зірки, а у післявоєнний час за досягнуті успіхи на посаді голови колгоспу «Нова перемога» був нагороджений трьома орденами Леніна, орденами Жовтневої революції, «Знак Пошани», удостоєний звання Героя Соціалістичної праці. Син передав головний заповіт батька до молоді – робити добро, жити так, щоб за жоден вчинок не було соромно.
Робота по пошуку і увічненню імен ветеранів продовжується, адже кожна людина – це наша історія. Ми не маємо права залишити поза увагою жодного солдата тієї страшної війни.
