У Бердичеві відбувся матч: ФК «Бердичів» — «Металург» (Малин)

25.08 15:20    

У рамках ХІ-го туру першості Житомирщини з футболу ФК «Бердичів» приймав у себе вдома команду «Металург» з міста Малин. Проти наших земляків виступав чемпіон області 2008-го року, який в одному з тогорічних матчів не залишив каменя на камені від бердичівської команди, перемігши з рахунком 7:2. Таке не забувається... Відтоді склади обох команд докорінно змінилися, та жага реваншу залишилася. Втілювати у життя бажання відігратися бердичівляни розпочали не одразу.

Їхні суперники протягом усього матчу діяли ривками: вже на самому початку гри вони могли записати на свій рахунок один м’яч, та ситуацію врятував Тарас Панасюк. Загалом протягом 90-та хвилин, голкіпер ФК «Бердичів» доволі часто був помітним на полі, його гра присутнім на зустрічі сподобалася. За перших 6 хвилин двобою тричі «металурги» пробивали по його воротах. Вихованці Ігоря Лисюка, здавалося, чекали 8-ї хвилини матчу. Валентин Ярощук пробив штрафний і Костянтин Іванкевич чудовим ударом головою переправив м’яча у ворота малинчан.

1-й гол... і гробова тиша на Південно-Західній трибуні. Поки що про існування фанів нагадує лише один банер, в якому повідомляється: футбол без фанатів — все одно, що весілля без музики та відеокамери. Схоже на бойкот...

Представник фанів ФК «Бердичів»: «Останнім часом на адресу фанів почали надходити заяви на кшталт того, що ми підтримуємо мало, підтримуємо не так, як треба, що, взагалі, можуть обійтися без нас. Крім того далася взнаки гра команди — постійні програші. Все якось наклалося одне на інше і ми вирішили підготувати банер, щоб показати, що таке футбол без фанатів і що таке футбол з фанатами. Впевнений у тому, що саме ми ми створюємо свято на трибунах і неповторну атмосферу на стадіоні.»

Після першого голу бердичівлян перевага перейшла до гостів. Тривала, правда, вона недовго. Змогу відзначитися мали наші Вакула, Лисюк, Романюк, та фортуна, наче, їм нашіптувала: «Ще не вечір»... Команди почали обмінюватися доволі гострими випадами, але неточність підводила гравців. Занадто «голосна» тиша з боку «S.W.S.», здавалося, не підкосила ФК «Бердичів». На останніх хвилинах 1-го тайму Дмитро Вакула вийшов вперед, зумівши дати пас Антону Лисюку. Обробивши м’яча, той лівою майстерно відправив його у ворота «Металурга». На перерву команди пішли з рахунком 2:0.

На відміну від 1-го 2-й тайм був схожий на справжнє футбольне дійство: по-перше, зупинивши бойкот, за час якого вони добряче стомилися від незвичної бездіяльності, почали «заряджати» фани, по-друге, гравці ФК «Бердичів» продовжували нав’язувати супернику свою гру, ця половина зустрічі була насичена штрафними з обох боків. І все б нічого, та частина вболівальників констатувала: «Вакула сьогодні не в ударі». Той наче почув ці слова, вийшов сам-на-сам із воротарем малинчан... і забив третього гола. Наші земляки продовжували притискати, «металурги» — грати ривками. В один з моментів передачу на Вакулу здійснив Ярослав Грабець, і Дмитро став автором останнього у цій зустрічі, четвертого, м’яча.

Як завжди непогано показали себе у грі Євген Костенко й Олександр Майданюк, яких Ігор Лисюк випустив на заміну.

Олександр Майданюк, гравець ФК «Бердичів»: «Главной установкой тренера было правильно играть в обороне. Прошлый раз ми плохо отыграли в защите и проиграли. Сегодня тренер сказал быть ближе к игрокам, играть «в линию», быть повнимательней. Оборона сделала свое — 0 голов, а нападение — своё.»

Рахунок 4:0 і бердичівські футболісти здійснюють традиційний підхід до трибуни, де розташовуються ті, хто ще з годину тому бойкотував своїх улюбленців. Ця перемога була потрібна і тим, і іншим, і взагалі усім бердичівським шанувальникам шкіряного м’яча. Здається, футбольне життя продовжується...

Олександр Майданюк, гравець ФК «Бердичів»: «Если честно, я про этот заговор не знал. Мы играли «в свою игру», не ощущая ничего. Спасибо фанам за то, что во 2-м тайме нас поддержали В конце игры мы естественно подошли к ним и поблагодарили.»

Представник фанів ФК «Бердичів»: «Можу запевнити, що ми були б з командою й у разі, якщо б вона програла, хоча, звісно, перемога тішить наше самолюбство... Запевняю: до кінця чемпіонату команда не залишиться без нашої підтримки.»